Офіційній сайт, блог та архів
Софія Караффа-Корбут творила унікальні роботи. Рука художниці створила художні образи Залізняка і Гонти, Кармелюка і Довбуша, Гамалії та Прометея, Івана Підкови та Яна Гуса. Ілюструвала Шевченкового «Кобзаря. Завершила свою творчість Караффа-Корбут ілюстраціями до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», яку вважають вершиною її творчості. На чорному мармурі її надмогильного пам’ятника Мавка тягне свої долоні вгору, до сонця.
Україна в давній славі, В козацьких пригодах, На заквітчаних левадах, В рідних синіх водах. Україна в тих долинах І високих горах, На степах буйних, широких У гаях, у борах. Україна в білих селах, У густих садочках У синіх квіточках.
Художниця Софія Караффа-Корбут проілюструвала шістдесят творів українських письменників, які вийшли тиражем понад сім мільйонів примірників
Стихає шум останнього трамваю,
На площі Ринок гаснуть ліхтарі,
Годинник про години забуває
І бринькає мелодії старі.
Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.
Картини Олега Щербакова, художника з Кривого Рогу, незмінно привертають до себе увагу. Соковита гамма і тепла атмосфера полотен не залишають байдужими ні професіоналів ні звичайних любителів, нагадують нам дні з власного дитинства. Картини зображують сюжети, що називається “поза часом”. Так було, напевно, і 50 років тому, і минулого літа. В цьому і є секрет чарівності картин Олега Щербакова.
У лісі всміхається кожна сосна: Нарешті відлига, нарешті весна! Нам сонечко світить і лагідно гріє, Ніхто крім весни так радіти не вміє, І проліски сині дзвенять під ногами: “Співайте, будь ласка, весняночку з нами!”
Біжить трамвай бруківкою старою.
Дивись, у небі дощ, мабуть, дозрів.
Кам’яні леви гордою красою
Таки чарують і сторожать Львів.
Під парасолями ховаються прохожі,
В дощі відбилось світло ліхтарів,
І їх самотність – то моя сторожа,
І неповторність їх – то тільки Львів.
Стареньких вуличок вузенькі лабіринти…
І тут історія написана без слів.
Ну ось, – годинник зазвучав і треба бігти,
Тож як завжди: «До зустрічі, мій Львів!»… Воронина Л.
