Офіційній сайт, блог та архів
«Внутрішній «ліризм», захопленість невичерпністю образних можливостей … пейзажу характеризує творчість художника. Тремтіння повітря і мерехтливість розсіяного, «медитативного» світла передається в оригінальний спосіб засобами імпресіонізму та пуантилізму» Мистецтвознавець Наталія Космолінська.
Ганна Носенко обрала для роботи рідкісний на Україні вид техніки — пастель в якій гармонійно поєднуються м’які переливи кольорів, пляма та чітка лінія. Працюючи у техніці пастелі, вона використовує різний підхід: від розпливчастих м’яких кольорових плям — до різких чітких штрихів, якими художник розставляє акценти. Її роботи водночас графічні і живописні, що якнайкраще розкриває можливості цієї непростої техніки.
Про Василя Непийпиво український письменник Павло Загребельний писав: «Який безмежний і всемогутній цей художник! В його душі живуть тисячолітні ліси й задумливі села, велелюдні міста і тихі води, він відкриває велику поезію в безмовності придніпровських пагорбів і цвітінні гречок, соняшників, льону, він І сам присутній у кожному шереху осіннього листка, що падає з дуба, в щонайнепомітнішому переблиску лісового серця і закликає бути присутніми й нас, бути учасниками таємничого процесу творення, невпинних пошуків краси всього сущого і великих відкрить».
Немировський Станіслав працює в манері класичного живопису, використовує технічні прийоми і секрети старих майстрів. Теми для робіт бере класичні, бо наслідує великих митців – Маковського, Васильківського, Пимоненка… Є в кого вчитися,адже все вже винайдено. Класичні цінності завжди будуть сучасними, як би не змінювались смаки суспільства. Проживає в смт.Теплик Вінницької області, працює в місті Києві
Важливою віхою на шляху розвитку західноукраїнського живопису, як і всього національного образотворчого мистецтва, була творчість О.Х.Новаківського – митця, який поряд з І.Трушем протягом тривалого часу був у центрі культурного й мистецького життя Галичини. У творчості О.Новаківського чи не в найбільш сконцентрованій формі проявилися нові тенденції, що були характерними для мистецтва зламу XIX-XX століть: тяжіння до широких узагальнень життєвих явищ, поглибленого філософського осмислення та якомога глибшого розкриття їх в образній, підкреслено експресивній формі.
