Художник Олександр Ніколаєвський

00

«Внутрішній «ліризм», захопленість невичерпністю образних можливостей … пейзажу характеризує творчість художника. Тремтіння повітря і мерехтливість розсіяного, «медитативного» світла передається в оригінальний спосіб засобами імпресіонізму та пуантилізму»                                                                                 Мистецтвознавець Наталія Космолінська.

 

1559287_771560272921930_1822581271200597176_o

Читати далі

Пастельний імпресіонізм Сергія Коморного

2

 

Роботи Сергія Коморного цілком можна віднести як до графіки, так і до живопису. Ці пастелі виконані на великоформатних аркушах паперу, але сам простір творів буквально переповнений внутрішньою енергією, експресією, життєлюбством.

Яблоневый цвет

Читати далі

Романтичний сюрреалізм Іллі Панька

02

Ілля Паньок художник широкого діапазону. Його таланту доступні як монументальні розписи, портретний жанр, вітражі, ескізи ювелірних прикрас так і графічні композиції. Він може бути різним і при цьому залишатися самим собою.  У своїх полотнах живописець намагається художніми засобами розкрити історичний розвиток української культури, показати долю як окремих людей, так і нації в цілому. Спираючись на невичерпані духовні традиції, власне осмислення історії та культури, художник відкриває свій власний творчій метод, свій стиль, що ґрунтується на поєднанні національних традицій з досвідом європейського класичного мистецтва з ознаками романтизму та модернізму, передусім сюрреалізму, в результаті чого народився індивідуальний стиль І. Панька – романтичний сюрреалізм.

517833934

Читати далі

Портрети художника Вадима Долінського

Vadim-Dolinskiy      Автопортрет                                                                                                                                    Автопортрет

Картини подвійного бачення – це завжди результат складного візуального та сюжетного осмислення. Я познайомив вас вже з творчістю українського художника Олега Шупляка, а зараз підібрав   роботи в жанрі подвійного бачення і оптичних ілюзій, молодого російського художника Вадима Долінського, серед яких портрети відомих історичних і культурних діячів, міфологічних персонажів, письменників і художників.

Читати далі

Знамениті художники і моделі (Міло Манара)

88017087265cd9874bce3c9e440a7f03

Міло Манара ( народився 12 вересня 1945 року,  м.Лузон, Італія )   створив своєрідну енциклопедію світового живопису, написавши близько 40 картин, що зображують великих живописців минулих століть.

Читати далі

Ню в живописі 16-18 ст.

Ню ( фр. nu – “оголений” ) -художній жанр в живописі, скульптурі, фотографії та кіноматографі, що зображає оголене людське тіло чи якісь його частини та їх інтерпретації. Протягом багатьох століть він є одним з основних жанрів в мистецтві. Оголене Жіноче тіло зображалось в межах міфологічного та алегоричного жанрів (картини С.Ботічеллі, Джорджоне,Тиціана,ЛоренцоЛотто,Мікеланджело, А.Дюрера, Лукаса Кранаха Старшого). У 17-18 ст. відбувається формування ню як жанру. Художники створюють повних життєвої чарівності образи жіночої краси ( Д.Веласкес, П.Рубенс, Рембрант, А.Ватто)

Giorgione, ок.1477-1510. Спящая Венера (ок.1510) (108.5 х 175) (Дрезденская галлерея).

Читати далі

Художник Констянтин Трутовський

   Trutovskiy_KA

 Трутовський Костянтин Олександрович (28 січня [9 лютого] 1826, Курськ – 17 [29] березня 1893, село Яковлівка, Обоянський повіт, Курська губернія

Трутовський Костянтин Олександрович – живописець-жанрист. Здобувши початкову освіту в одному з приватних навчальних закладів Харкова, в 1839 році був привезений до Санкт-Петербургу, визначений у Миколаївське інженерне училище, і там виявив велику любов і здатність до мистецтва.

Біля плоту 01

Читати далі

Художник Ігор Роп’яник

200px-001s

Роп’я́ник Ігор Остапович (25 жовтня 1957, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український живописець, журналіст.
Малювати любив змалку, однак в юнацькі роки більше тяжів до фотографічної творчості і кіномистецтва (учасник багатьох фотовиставок, автор декількох кінострічок, які демонструвалися на оглядах-конкурсах аматорських фільмів). Під час служби в армії (1975-1977) захопився ще й різьбою по дереву. І лишень після того, як вступив у Львівський університет й унирнув у вир культурно-мистецького життя древнього Львова з його численними музеями, галереями, художніми виставками, тоді й зрозумів, що малярство – його друга, а може, й головна стихія. Паралельно з набуттям журналістського фаху навчався у Московському заочному університеті мистецтв, брав приватні уроки у відомих львівських митців Володимира Ткаченка, Володимира Патика, Зеновія Кецала. Тоді ж, у студентські роки, у Львові відбулись і його перші персональні виставки, які отримали схвальні відгуки і високу оцінку глядачів

cerkwa

Читати далі

Український художник Іван Марчук

 

     Іва́н Степа́нович Марчу́к ( 12 травня 1936, с. Москалівка, Лановецький район, Тернопільська область) — український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Почесний громадянин Тернополя.

2007 року потрапив до рейтингу 100 найвизначніших геніїв сучасності, який уклала британська газета The Daily Telegraph.
Доробок митця налічує більш ніж 4 000 творів і понад 100 персональних виставок.

До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки 1979 і 1980 років у Москві [1]). І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України.

Є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець жартома дав своєму стилю – від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток).

Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню в Україні.

Про періоди своєї творчості художник говорить:
«Було дев’ять періодів творчості, „дев’ять Марчуків“, і кожен з них чимось дивує. Я, в першу чергу, себе повинен дивувати. Щось весь час крутиться в голові, треба щось нове робити. І „десятий“ Марчук буде обов’язково. Визріває».
1996 — отримав звання Заслуженого художника України.

7 березня 1997 — став лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка
2006 — Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу [Джерело?].

У жовтні 2007 був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності» (72-е місце)[5]. На формування рейтингу впливали: роль в зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість кожного з кандидатів.

Картини Івана Марчука зберігаються в багатьох колекціях у різних країнах світу.

 

800px-Ivan_Marchuk

Читати далі