«Це схоже на грозу – спершу збираються хмари, а потім, як удар блискавки, приходить ідея», – так говорить про створення своїх робіт художник Олег Шупляк. Його майстерня і справді близько до неба – на горищі старого будинку в історичному центрі містечка Бережани Тернопільської області. Популярність художнику принесли картини з подвійним змістом, які він називає слов’янським словом «двовзори». Ці полотна особливі своїми прихованими образами: вдивляючись у традиційний пейзаж, раптом виявляєш, що хатини – це очі людини, а пагорби перетворюються на брови… І ось вже бачиш перед собою портрет або зовсім іншу картину. За фігурою дівчини з книжкою – голову Сальвадора Далі, за осінніми листками – пташку, а за солом’яними стріхами та маленьким пастушком – обличчя Тараса Шевченка…
Місяць: Травень 2015
Історія створення картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
Історичне дослідження на тему: “Історія створення однієї картини або життя і думи Козака Іллі Рєпіна”.
Дослідження зробив Вячеслав Радченко при допомозі Юрія Чекоза.
Український етнос у чотири руки. Роман та Надія Федини
“… Метою нашої творчості є пропаганда українського мистецтва, української культури, українських традицій. На даному етапі темою нашої творчості стали чарівність та етнос карпатського краю. Особливо нас захопило багатство колористичного світу Гуцульщини. На цій основі розроблялися жанри пейзажу, побуту. Найбільшу увагу ми приділили колористиці, енергетиці та динаміці гуцульських танців із серії «Фольк». Мовою оригінальної авторської подачі намагаємося донести всі ці почуття до глядача.
Артим Дмитро Іванович. Живописець
Артим Дмитро Іванович народився 01.01.1963р. у селі Попелів, Івано – Франківської області. Освіта: Одеське державне художнє училище ім. М.Б.Грекова у 1983р., художньо – педагогічне відділення, за фахом – викладач малювання та креслення. Педагоги з фаху – Ю.А.Коваленко, Л.Кірічек. Творчу діяльність розпочав з 1985р., а виставкову з 2000р. Член МООНСХУ з 2003 року Працює в різних жанрах станкового олійного живопису – тематична картина, портрет, але головну увагу віддає пейзажному живопису.
Ілюстрації Сергія Адамовича До повісті О.Кобилянської “Земля”
Сергі́й Таде́йович Адамо́вич (2 квітня 1922 року, м.Лисичанськ Луганська область — † 12 січня1998 році,м. Київ) — український і латиський художник. Працював у галузі графіки, переважно книжкової. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1985). Член Національної спілки художників України (від 1950 року).
Найкращий гуцул – Михайло Тафійчук
Як відомо,гори люблять сильних та сміливих людей. Саме таким і є музикант та виробник музичних гуцульських інструментів 75-річний Михайло Тафійчук з села Буківець Верховинського району в Карпатах.
Ось стаття про пана Тафійчука,написав Тарас Пасимок для газети “КП”
Художниця Вероніка Великодна –Чернієнко
Великодна -Чернієнко Вероніка народилася в 1982 році в місті Києві. З 1994р. по 2001р. навчалася в Республіканській художній середній школі ім. Т.Г.Шевченка. З 2001р. по 2006р. навчалася в Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури, майстерня станкового живопису Олександра Лопухова. Член спілки художників Київської організації НСХУ. Працює в жанрі тематичної картини, портрета, пейзажу, натюрморту.
Дорога в гори. Гунц Дмитро
Дмитро Гунц народився в 1958 році у Львові. Закінчив Львівську академію мистецтв, факультет проектування інтер’єру. Вчителі з фаху – В. Манастирський, С. Коропчак, Ю.Скандаков. Працює в царині станкового живопису. Член Національної спілки художників України з 2003 р. Голова живописної секції львівського відділення НСХУ (2007). Учасник багатьох всеукраїнських художніх виставок та міжнародних пленерів. Твори зберігаються у приватних збірках багатьох країн світу – США, Канади, Німеччини, Польщі, Ізраїлю та інших. Живе і працює у Львові.
Образ козака Мамая на полотнах Ореста Скопа
Вусань із чубом, люлькою в зубах та неодмінним товаришем — вірним конем. Таким постає на роботах українського художника Ореста Скопа легендарний історичний персонаж — козак Мамай. Цикл картин із його зображенням маляр створює ось уже більше тридцяти років. За цей час встиг намалювати близько трьохсот «мамаїв»! Зізнається, що таке диковинне зацікавлення має одне пояснення. Свого часу художник дізнався про знищення у 1934 році сталінським режимом кобзарів-лірників. З тих пір пообіцяв собі, що на кожну загублену душу намалює Мамая. 
