Офіційній сайт, блог та архів
Близько сорока років віддав книжковому і газетному дизайну художник-графік Микола Дем’ян. Понад 250 видань накладом понад 1,75 мільйона примірників пішли у світ з художнім оформленням та ілюстраціями одного з успішних закарпатських фахівців книжкового дизайну
Петренко-Заневський Олег Васильович народився 14 липня 1965 року у Вінниці. У 1983-ому закінчив Республіканську художню середню школу ім. Т. Г. Шевченка. З 1986-ого по 1992-ий рік навчався у Київському державному художньому інституті в майстерні книжкової графіки. У 1999 році закінчив асистентуру-стажування Академії образотворчого мистецтва і архітектури під керівництвом Г. Якутовича. Доцент кафедри дизайну. У Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури працює з 2001 року як викладач шрифту, вжиткової графіки та композиції, з 2006 — керівник навчально-творчої майстерні дизайну книги на кафедрі графічного дизайну. Член Спілки художників. Нещодавно створив свій видавничий проект «Сіма видає».
Поетичні образи Т.Шевченка в трактуванні Софії Караффи-Корбут отримали нове життя. Художниця надала зримості поетичному слову, плоті й крові, досягши того синтезу слова й зображення, який споконвіку розцінюється як високе досягнення мистецтва книги. Богдан Горинь
Гнат Хоткевич (1877-1838) – самобутня творча постать: письменник, критик, літературознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. Повість “Камінні душа”, яка написана у 1911 році, оповідає про життя опришків на Гуцульщині в XIX столітті на тлі трагічної долі Дмитра Марусяка, його коханих Катерини і Марусі. В 1970 році у видавництві “Дніпро” вийшла книга Г.Хоткевича “Камінна душа” з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут.
Ім’я видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопати – нестримного романтика кінця XX – початку XXI століття – вже тривалий час привертає до себе увагу української і світової громадськості. Цей мистецьки бунтівничий «Колумб вогняного пензля і різця» з подиву гідною продуктивністю не лише відкриває нові світи і таємничі обшири та континенти людських душ, а й опрацьовує їх своєю унікальною творчою індивідуальністю, вияскравлює нерозгадану сутність і присутність їх у цьому дивному і божевільному світі, не потребуючи чийогось захисту, реклам, авторитетних рекомендацій. 
Сергі́й Таде́йович Адамо́вич (2 квітня 1922 року, м.Лисичанськ Луганська область — † 12 січня1998 році,м. Київ) — український і латиський художник. Працював у галузі графіки, переважно книжкової. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1985). Член Національної спілки художників України (від 1950 року).
«Енеїда», проілюстрована Анатолієм Базилевичем, вийшла з друку 1968 року – незадовго до святкування двохсотліття Івана Котляревського. Художникові вдалися не лише комічні чи сатиричні сцени, але й ілюстрації до описів баталій чи напружені, драматичні ситуації. Більш ніж сто тридцять пружних контурних малюнків, потужно підсвічених кількома кольорами, вдало передають усю палітру українського життя: під дотепно підмічених сцен типу сварки Юнони та Венери до трагічних картин, – як, приміром, скорбота матері вбитого Евріала. Іван Котляревський писав «Енеїду» впродовж кількох десятиліть. Анатолій Базилевич займався ілюструванням поеми дев’ять років.
Олексій Штанко (1950 -2000) Заслужений художник України. Член Спілки художників України. Закінчив Київський художній інститут у1979 році де пізніше викладав на факультеті графіки. Працював у галузі книжкової графіки, кіноплаката.
Історична повість «Останні орли» М. Старицького вперше опублікована російською мовою під назвою «Последние орлы» в газеті «Московский листок» (1901 р., №№ 4 – 363). З того часу вона ніколи не передруковувалася, і лише в 1968 році видавництво «Дніпро» випустило її з деякими незначними скороченнями в перекладі на українську мову Микити Шумила та Євгена Михайлюка. Ілюстрації до львівського видання 1990 р. виконала художниця Софія Петрівна Караффа-Корбут.
