Лялька-мотанка – прадавній український оберіг, символ зв’язку між поколіннями. У картинах показане поєднання минулого з існуючим, утворюючи в цілому фантасмагорійний образ. Нежива лялька попередніх століть перетікає у сьогодення і зливається в одне ціле з реально існуючою жінкою з плоті і крові. Жива мотанка уже не предмет, а особистість зі своїм характером, думками і поглядами, вона втілення минулого, що ожило.У образах використовуються традиційні народні мотиви та втілюються у сучасній манері.
