Художник Дмитро Коваль

 

Провідні течії в творчості Дмитра Коваля – імпресіонізм і пуантилізм, які живописець об’єднав з абстрактним і декоративним мистецтвом, сформувавши унікальний авторський стиль.

 

 

Автопортрет на тлі зимового вікна

Коваль Дмитро Вадимович народився 23 жовтня 1990-го року в місті Хотин, Чернівецької області, в родині військового та вчителя. З дитинства поринає з головою у мистецтво, займаючись цією справою з трьох років. Вже в дитинстві він обирає цей шлях як шлях всього свого життя.
В сім років, незважаючи на дуже юний вік, старанням вчителів, які бачать в дитині дуже великий потенціал і майбутнє, його віддають до Хотинської міської художньої школи в руки Олександра Миколайовича Піхута, який стає натхненником та мудрим вчителем юного художника. за цей час, вже з другого класу школи, він стає переможцем всіх можливих обласних олімпіад з академічного малюнку та живопису, роботи потрапляють у фонди та картині галереї Чернівецької області, стає лауреатом премії імені Назарія Яремчука в місті Чернівці.
В 2002 році, за наполяганням вчителів, яких зачаровують наполеглевість та фанатизм, унікальний живописний дар, який вже тоді заклав базу для формування власного творчого стилю, Дмитро поступає до РХСШ ім.Т.Г.Шевченка в місті Києві
Навчання в РХСШ триває з 2002 по 2007 роки. Вчителі – І.Спорнікова, В.Троценко, І.Добруцький.
Період, який охоплює 2007-2009 роки, можна вважати темною смугою в житті художника. Це час, коли на тлі життєвих негараздів, Коваль зневірюється в творчості. За цей час нічого нового видатного не створенно.
Переломним періодом можна вважати 2009 рік, коли за подачею викладача кафедри малюнку НАОМА, доцентом В.Крижанівським, Дмитро потрапляє в Академію мистецтв, спочатку в якості вільного слухача, а згодом в якості студента першого курсу живописного факультету.
Це був довгий і тернистий шлях… Не маючи ніякої підтримки з боку батьків та близьких, Дмитро, який вже не мав ніяких сумнівів в тому, що покликанням всього його життя є мистецтво – бореться за своє місце в тих стінах, які колись були Духовною Семінарією.
Вже с першого курсу НАОМА викладачі дуже уважно спостерігають за молодим художником і пророкують йому дуже велике мистецьке майбутнє.
В 2012 році стає Лауреатом премії ім.В.Пузиркова за твір “Любов”.
Того ж року потрапляє до майстерні станкового живопису профессора В.Гуріна, який по суті стає батьком Дмитра в мистецтві. Василь Гурін бачить майбутнє Дмитра, як великого художника. За час роботи в майстерні, як і до того, Дмитро стає учасником всіх можливих всеукраїнських виставок НСХУ, роботи потрапляють до фондів академії.
В 2013 році стає Лауреатом премії ім.В.Шаталіна за твір “Всесвіт”, який так само потрапляє до фондів академії. В 2014 році захищає дипломний твір “Земля”, який стає подією та визнаний кращим дипломним живописним твором.
В 2015 році отримує похвалу вченої ради НАОМА за кращу живописну постановку за останні Кілька років, твір переходить до золотого фонду академії.
Його вважають одним з прикладів своєрідного та неповторного напрямку імпрессіонізму в академії та за її межами. Вже в цей час скрізь в мистецьких колах лунає його прізвище.
В 2015- 2016 році працює над створенням дипломної картини, яка стає наймаштабнішим проектом Дмитра, болючим та трагічним полотном “Українська молитва” або “Душі померлих”. Твір також визнається кращим дипломом 2016 року, та одним з кращих за останні роки. Номінація на Золоту медаль НАОМА та рекомендація до ассистентури-стажування. На даний момент це найвизначніше полотно художника, яке зберігається в академії.
З 2017 року – член Національної спілки художників України.
Живе та працює в Києві. Твори знаходяться в музеях Запоріжжя, Чернівців та приватних колекціях України, Германії, Китаю, Чехії та Росії.

       

В очікуванні сонця

 

Вечірня кава

 

Дівчинка в осінньому листі

 

Діана

 

Жінка в чорному

 

Земля

 

Земля-2

 

Купальниця

Мечеть.Вечір

 

Місто відчаю

 

Настя

 

Натюрморт з пташиним гніздом

 

Натюрморт з яйцем

Оголена

 

Сухі трави

 

Українська молитва

 

Чаша

Залишити коментар