Ню в живописі 16-18 ст.

Ню ( фр. nu – “оголений” ) -художній жанр в живописі, скульптурі, фотографії та кіноматографі, що зображає оголене людське тіло чи якісь його частини та їх інтерпретації. Протягом багатьох століть він є одним з основних жанрів в мистецтві. Оголене Жіноче тіло зображалось в межах міфологічного та алегоричного жанрів (картини С.Ботічеллі, Джорджоне,Тиціана,ЛоренцоЛотто,Мікеланджело, А.Дюрера, Лукаса Кранаха Старшого). У 17-18 ст. відбувається формування ню як жанру. Художники створюють повних життєвої чарівності образи жіночої краси ( Д.Веласкес, П.Рубенс, Рембрант, А.Ватто)

Giorgione, ок.1477-1510. Спящая Венера (ок.1510) (108.5 х 175) (Дрезденская галлерея).

Читати далі