Офіційній сайт, блог та архів
Руслан Чугай, живучи в реальному світі, перебуваючи в полоні Хаосу, намагається осмислити його, зрозуміти сутність Буття, себе в ньому і людини – як творця, і як руйнівника. Користуючись професійними прийомами композиції, володіючи особливою технікою створення кольоро-фактурного середовища на полотні, він заглиблюється в інший вимір, добуваючи там відповіді на свої непрості і такі звичні для кожного творця запитаня
Анатолій Деменко належить до того покоління, яке старші колеги називають не без іронії “олімпійські ведмедики”, адже він народився в 1980 році. У рідному Луганську закінчив художню школу і художнє училище, потім були Київ, Національна академія образотворчих мистецтв і архітектури (спеціальність “живопис”), виставки в музеях і галереях (у тому числі лондонських галереях “Lots Road”, “Spitz Galleri”, галереї ” John l Garner “в Ратленд). Анатолій є постійним учасником аукціону “Christie’s” з 2006 року, як і інших лондонських аукціонів.
В академічному живописі VIII-XIX ст. сформувалися норми ідеальної краси, засновані на сприйнятті реальної натури через призму класичного мистецтва (античної скульптури, живопису Відродження). При навчанні художників, зображення оголеної натури, стає обов’язковою програмою, є показником майстерності. У мистецтві рококо, для якого характерні витончені, граціозні, кокетливі, пройняті чуттєвістю твори широко поширюється жанр ню (Франсуа Буше, Жан-Оноре Фрагонар, Гюстав Курбе).
Ню ( фр. nu – “оголений” ) -художній жанр в живописі, скульптурі, фотографії та кіноматографі, що зображає оголене людське тіло чи якісь його частини та їх інтерпретації. Протягом багатьох століть він є одним з основних жанрів в мистецтві. Оголене Жіноче тіло зображалось в межах міфологічного та алегоричного жанрів (картини С.Ботічеллі, Джорджоне,Тиціана,ЛоренцоЛотто,Мікеланджело, А.Дюрера, Лукаса Кранаха Старшого). У 17-18 ст. відбувається формування ню як жанру. Художники створюють повних життєвої чарівності образи жіночої краси ( Д.Веласкес, П.Рубенс, Рембрант, А.Ватто)
