Львів в живописі (частина 1)

 Біжить трамвай бруківкою старою.
Дивись, у небі дощ, мабуть, дозрів.

Кам’яні леви гордою красою
Таки чарують і сторожать Львів.

Під парасолями ховаються прохожі,
В дощі відбилось світло ліхтарів,
І їх самотність – то моя сторожа,
І неповторність їх – то тільки Львів.

Стареньких вуличок вузенькі лабіринти…
І тут історія написана без слів.
Ну ось, – годинник зазвучав і треба бігти,
Тож як завжди: «До зустрічі, мій Львів!»…                                                                                                                                              Воронина Л.

59dd67cfdc144d7083d27cd2f3121e55

 

 

2dea7d328027c1ec5b9bbe37119f2eca

 

 

 

 

 

3c8f40a1ce70380fa35fa45e7533c9cc

4c081e33213d

4eb3f0a91421d4e57244f70eca28da25

5e20c60b5a95f27354c64430f16a2887

5f03d774eb27

6a2112f2050e638b02d1ec81e16c2717

10a3183fe1e289f31ca4964b2ef477c2

 

79ac5a3fc23c9a7dd00fbed2fa48ab41

98a14fc67ec89e390ffb53f9cc746cd2

492a15540a8e3484c5a97c7f8b73fbb7

02853e7aafb5655793ca5aaf0ba3a1c0

37784_10151254903668185_1395254379_n

62034_10151254904058185_1850711435_n

98635a616de1fabc1e97fd292f97643f

184548_2818990774285_860671329_n

198481_10151254904403185_919433272_n

217443_1723778169791_4189608_n

224917_2818991134294_735431981_n

 

Leave a Comment