Весняний пейзаж в живописі (частина 2)

Все раніше ясне сонце
На свій шлях виходить,
Все тепліше по віконцях
Проміннячком водить.

artlib_gallery-8481-b

 

 

 

 

 

 

                                       

Щораз довше огріває
Замерзлу земельку —
Всміхається, обіцяє
Пору веселеньку.
Всміхається приязненько,
Що вже минув лютий,
Що приходить березенько
Річечку розкути.
Розкувати річку з льоду,
Сніги розтопити,
Сонячнії бережечки
Квітами встелити.
Насипати зілля-рясту
В садочку, в леваді —
Приходь, приходь, березеньку,
Діти тобі раді!
Марійка Підгірянка
85603127_large_19

146995522

 

Квітню мій заквітчаний,
місяць-квітничок,
виший мені, квітеню,
цвітом рушничок.
Синіми барвінками,
травами і ріками
та зеленими гаями
з червоними солов’ями.                                                                                                                                         Микола Сингаївський

 

153982800

874358339

1237466371_Jp159_b

1266149443_003_techet_reka-2

 

Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає спів по луках і гаях —
Мов устають нові могутні сили
В людських серцях, придавлених серцях.
І в грудях знов солодкії бажання,
І в грудях знов устали поривання,
І встала знов надія молода.
О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана!
І небо жде, і жде верба приспана,
І ліс, і степ, і скована вода.                                                                                                                                                    Борис Грінченко

 

1299002036_172_by_yag65-d36enqw

a723_110

a6793cd592492c291298b26cf4ad1824

artlib_gallery-9002-b

artlib_gallery-9009-b

 

Ось іде весна .ланами,
перелогами, лісами.
Де не ступить —
з-під землі
лізуть паростки малі.
Як опустить вниз правицю —
зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе —
всюди листя молоде.
На берізку гляне зблизька —
у сережках вся берізка,
до верби підійде — ба!
— в білих котиках верба.
А як здійме руку вгору
до блакитного простору —
з кожним помахом руки
линуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти,
зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!                                                                                                                                                             Наталя Забіла

artlib_gallery-12693-b

artlib_gallery-13937-b

artlib_gallery-13938-b

artlib_gallery-16313-b

artlib_gallery-17357-b

artlib_gallery-29288-b

artlib_gallery-30238-b

Залишити коментар