Прикарпатський художник Іван Лобода

636647_200

Лобода Іван Іванович народився 5 липня 1926 р. у с. Малих Кринках Глобінського р-ну Полтавської обл. Закінчив Київський державний художній інститут, 1957 р. Викладачі: проф. Пузирков В., Шовкуненко О., Іванов М. Член НСХУ з 1962 р. Заслужений художник України з 1976 р. Твори знаходяться в Івано-Франківському художньому музеї та у приватних колекціях України.

 

499         

Читати далі

“Лісова пісня” Софії Караффи-Корбут

23be4e5adb057383df86436563dc0cb2Софія Караффа-Корбут творила унікальні роботи. Рука художниці створила художні образи Залізняка і Гонти, Кармелюка і Довбуша, Гамалії та Прометея, Івана Підкови та Яна Гуса. Ілюструвала Шевченкового «Кобзаря. Завершила свою творчість Караффа-Корбут ілюстраціями до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», яку  вважають вершиною її творчості. На чорному мармурі  її надмогильного пам’ятника  Мавка тягне свої долоні вгору, до сонця.

 

  10926224_337402209792864_4687682970317951263_n

 

Читати далі

Український мотив в живописі (частина 2)

 

1280x800.net_2655 Україна в давній славі,          В козацьких пригодах,            На заквітчаних левадах,     В рідних синіх водах.   Україна в тих долинах           І високих горах,                  На степах буйних, широких  У гаях, у борах.          Україна в білих селах,          У густих садочках                   У синіх квіточках.                                                                         

Читати далі

Софія Караффа-Корбут – класик художнього оформлення книги

1231803_1230415

 

Художниця Софія Караффа-Корбут проілюструвала шістдесят творів українських письменників, які вийшли тиражем понад сім мільйонів примірників

24risunok2                                                                           

Читати далі

Чарівність і магнетизм картин художниці Тамари Лемпіцкої

FoOws-AcJ4M81i5cFLHSiQ-article

Жан Кокто писав про неї: «Мистецтво і вище суспільство вона любить рівною мірою. Що ви завжди побачите в її роботах? Світло Караваджо, форми Фернана Леже і губну помаду Шанель ». Тамара Де Лемпіцка стала живим втіленням стилю арт-деко, символом свого часу. Вона була єдиною художницею, яка зробила собі ім’я сама (її сучасницям доводилося для цього ставати коханками відомих художників). Вона полювала за насолодами і, кажуть, страждала маніакальною депресією. Де Лемпіцка створила собі погану репутацію. Сучасники вважали її зарозумілою і розпусною, художники – посередністю, яка намагалася зображати з себе знаменитість, а в Голлівуді її зневажливо називали “баронесою з пензлем” і “дивною слов’янкою”.

689912909

 

Читати далі

Ілля Ріпин – видатний український художник

824c3c582c61241bb47eed3f774a22ce
5 серпня 1844 недалеко від Харкова, в містечку Чугуєві народився хлопчик, який отримав ім’я Ілля. Він з’явився на світ у родині так званих «військових поселян», що в табелі про ранги перевищувало звання хіба що кріпака. Тим не менш, саме Іллі Юхимовичу Ріпину належало стати одним з найбільш знаменитих  художників, майстром портрета і майстром побутових та історичних сцен. Розраховувати на гідну освіту Іллі Ріпину не доводилося, а тому він став курсантом військової школи, поступив на відділення топографії. Тут вперше і проявився його художній талант і пристрасть до образотворчого мистецтва. Але Іллі не пощастило — відділення топографії при військовій школі було невдовзі закрито.
 Батько хлопчика поступився настійним проханням Іллі і влаштував сина учнем іконописця Бунакова. Близько чотирьох років Ілля Ріпин працював в артілі Бунакова, займаючись іконописом і реставруючи стародавні іконостаси. Однак хотілося йому зовсім іншого. На церковних замовленнях він зібрав сто рублів і в 1863 році відправився в Петербург. Але спроба вступити до художню Академію провалилася — адже Ілля ніякого поняття не мав про класичний малюнку. Для того щоб заповнити цю прогалину, юний художник вирішив вступити в малювальну школу, в якій викладав І. Н. Крамськой. Крамський незабаром звернув увагу на роботи талановитого юнака і якось запросив його в гості.
0cfa0356e9065f56882224bca3c0aa66

Читати далі