Ілля Ріпин – видатний український художник

824c3c582c61241bb47eed3f774a22ce
5 серпня 1844 недалеко від Харкова, в містечку Чугуєві народився хлопчик, який отримав ім’я Ілля. Він з’явився на світ у родині так званих «військових поселян», що в табелі про ранги перевищувало звання хіба що кріпака. Тим не менш, саме Іллі Юхимовичу Ріпину належало стати одним з найбільш знаменитих  художників, майстром портрета і майстром побутових та історичних сцен. Розраховувати на гідну освіту Іллі Ріпину не доводилося, а тому він став курсантом військової школи, поступив на відділення топографії. Тут вперше і проявився його художній талант і пристрасть до образотворчого мистецтва. Але Іллі не пощастило — відділення топографії при військовій школі було невдовзі закрито.
 Батько хлопчика поступився настійним проханням Іллі і влаштував сина учнем іконописця Бунакова. Близько чотирьох років Ілля Ріпин працював в артілі Бунакова, займаючись іконописом і реставруючи стародавні іконостаси. Однак хотілося йому зовсім іншого. На церковних замовленнях він зібрав сто рублів і в 1863 році відправився в Петербург. Але спроба вступити до художню Академію провалилася — адже Ілля ніякого поняття не мав про класичний малюнку. Для того щоб заповнити цю прогалину, юний художник вирішив вступити в малювальну школу, в якій викладав І. Н. Крамськой. Крамський незабаром звернув увагу на роботи талановитого юнака і якось запросив його в гості.
0cfa0356e9065f56882224bca3c0aa66

 Навесні 1870 року Ріпин і художник Ф. Васильєв відправляються на Волгу, пишуть етюди і роблять замальовки. За словами Ріпина, він ще в 1868 році задумав велике полотно, але воно вимагало величезної і копіткої роботи. Цю працю Рєпін завершить в 1873 році і назве свою роботу «Бурлаки на Волзі». Публіка побачила картину у Відні, на всесвітній виставці і миттєво оцінила майстерність Ріпина — художник отримав європейську популярність. «Бурлаків на Волзі» практично відразу купив російський великий князь для власного зібрання.
3631418c00783dc2f219951616e892e9
У 1871 році двадцятисемирічний Ріпин разом з дипломом про закінчення Академії отримує на конкурсі золоту медаль. Цієї нагороди він був удостоєний за написання картини за євангельським сюжетом «Воскресіння дочки Яіра». Велика золота медаль давала своєму власнику право шість років вчитися за кордоном з академічною стипендією.
0bd8f98b490576c665f7154ee00c4a3b
Рік тому, у лютому Ілля Ріпин одружився з Вірою Олексіївною Шевцовою, а навесні наступного року з дружиною і першою своєю дочкою Вірою, нарешті, виїхав за кордон в якості пенсіонера Академії мистецтв. Майже три роки сім’я Ріпиних прожила в Парижі. Ілля Юхимович не дуже жалував так зване сучасне мистецтво, а в своєму листі Стасову вказав, що вчитися російським художникам у столиці Франції майже нема чому — через  і зовсім інший світогляд. Тим не менш, він дуже багато працює, малюючи вуличні сцени, безліч етюдів в паризьких передмістях, пише портрети і виконує картину великого формату «Паризьке кафе». Одна з останніх робіт Ріпина в Парижі — поясний портрет його дружини, Віри Олексіївни. Ріпини повертаються в Росію в 1876 році. Тут художник відразу ж пише груповий портрет «На дерновій лаві». Його колега по цеху, І. Е. Грабар, відгукнувся про цю картину як про блискучу за майстерністю, свіжою і соковитою, однією з кращих пейзажних робіт Іллі Ріпина.
     У наступному році Ріпин разом зі своєю родиною вирушає в рідні місця — місто Чугуїв. Тут він робить серію етюдів, в якій особливо виділяються «Мужичок з боязких» і «Протодиякон». Портрет «Протодиякон» Ріпин виставив в 1878 році на Шостий виставці передвижників. Тут же, в Чугуєві Рєпін задумав велике полотно «Хресний хід у Курській губернії». Для цієї картини він дуже ретельно відбирав типажі, зробив безліч начерків і замальовок, і художнику вдалося зобразити натовп з людей різних станів, об’єднаних духом звершення релігійного обряду. При цьому опрацьовані були абсолютно всі деталі. На батьківщині Ріпин написав і першу картину, присвячену революційній тематиці — «Під конвоєм». До цієї теми Ріпин звернеться ще не раз і практично завжди, так само, як і в «Арешт пропагандиста», герой буде самотній серед людей, заради яких він віддає свою свободу.
8ef57ac56d131630f168396f87cf23ac
32b7773ecb7faa0e8e2baca53b21e221
Відмова від сповіді
49409c3da519143278799db22f0a1628
Не чекали
Літо 1878 року Ріпини провели у Мамонтових, в Абрамцеві. Художник не раз ще буде приїжджати до Мамонтових, писати етюди, натюрморти, пейзажі,  портрети Мамонтова і його дружини. Після переїзду до Москви Ілля Юхимович проявляє великий інтерес до російської історії. Він пише картину «Ратник XVII століття» і майже відразу ж велике полотно «Царівна Софія Олексіївна в Новодівичому монастирі». Обидві ці роботи Ріпин створив в 1879 році. Як не дивно, а думки друзів про останні картини РІпИна цього періоду розійшлися. Якщо Крамський повністю схвалював творіння художника, то Стасов заявив, що подібна робота не може бути властива даруванню РІпина, так як Ілля Юхимович пише лише дійсність.
129cae5e8c3432e15a7ef112cfb9a1ed
Наступні роки художник, в основному, малює портрети на замовлення, а вліткуІван Грозний і син його Іван працює на природі. Крім того, він збирає матеріал для своїх великих картин. У 1885 році Ріпин завершує роботу над однією зі своїх найвідоміших картин — «Іван Грозний і син його Іван». Ця картина справила буквально фурор. Подібне ставлення було особливо приємно Іллі Юхимовичу тому, що першими картину побачили Менделєєв і його дружина. Вони довго стояли мовчки, вражені задумом автора і виконанням творчої думки, а потім кинулися вітати Ріпина з величезною перемогою. Проте «Іван Грозний» піддався нападкам консервативно налаштованої частини російського суспільства. Приміром, Побєдоносцев, в той час обіймав посаду прокурора найсвятішого Синоду, доповів імператору Олександру III, що картина Ріпина ображає урядове почуття у дуже багатьох людей. Картину «Іван Грозний і син його Іван» для своєї галереї придбав Третьяков, але за усним наказом імператора змушений був тримати її в буквальному сенсі під замком, не виставляючи. Лише в 1913 році цей шедевр змогли побачити глядач
4e488e2dd009796aa9cd24dcc934379e                                                                     
Портрет П.М. Третякова
9f2a4b6cf02f31d6e33f9a06be6907b4                                                                             Портрет В.В.Стасова, 1883 р.
Портрет И.С. Тургенева
Портрет І.С.Тургенєва
Портрет Мусоргского
                  Портрет М.П. Мусоргського
Портрет В.И. Сурикова
          Портрет В.І.Сурікова
Л.Н.Толстой босой        Портрет Л.Н. Толстого
Пахарь (Л.Н.Толстой на пашне) e92f2ed0f9aa99c1c2a5967eaf3a1428                             
Портрети Л.М.Толстого
Портрет Антона Рубинштейна                Портрет композитора А. Глазунова, 1887
Портрет А.Рубінштейна                                                        Портрет А.Глазунова
М.И.Глинка в период сочинения оперы «Руслан и Людмила»                       
М.І.Глінка в період створення опери “Руслан і Людмила”
Портрет Пирогова    Портрет И.М.Сеченова
Портрет М.І. Пирогова                                                       Портрет І.М.Сєчєнова
Портрет П.П. Чистякова Портрет А.К. Толстого           
Портрет П.П.Чистякова                                              Портрет О.К.Толстого
За словами самого Ріпина, дуже важко йшла в нього робота над полотном «Запорожці, що складають листа турецькому султану». Художник працював над нею з 1878 по 1891 роки. У якомусь сенсі, створюючи цей складний багатофігурніий твір, він навіть не сподівався його закінчити і один час навіть «закрив картину». Публіка побачила «Запорожців» на ювілейній виставці Іллі Ріпина в 1891 році. Картина була сприйнята дуже захоплено і куплена за немислимо високу ціну. Тридцять п’ять тисяч рублів — гігантська сума на той час! — Заплатив за картину сам імператор Олександр III.
Запорожцы.1
 Кінець вісімдесятих років XIX століття став виключно важким для Ріпина. У 1887 році він розлучається з дружиною. Сина Юрія і молодшу доньку Таню забирає мати, а з Ріпиним залишаються старші його дочки — Надя і Віра. В цей же час Ілля Юхимович посварився і з передвижниками, звинувативши їх у бюрократизмі. І хоча в наступному році він повернувся в товариство, але через два роки остаточно покинув передвижників на знак протесту проти змін у Статуті товариства. В результаті таких переживань і творчогї перенапруги здоров’я художника похитнулося, а в його душі оселилася туга. Він майже не може працювати, і лише небажання залишати після себе незакінчені полотна примушує Ріпіиа братися за пензель.
6761f9eb793115710b885c9c53b9f3c3
fd56078959dbd7c74589efa2efc3d470
Гроші, отримані за «Запорожців» з казни, дозволили йому придбати маєток Здравнево, розташоване на Західній Двіні (Вітебська губернія). Деякий час Ілля Юхимович захоплено прилаштовував до будинку майстерню і займався господарськими справами. Відчувши себе досить відпочившим, в 1892 році він пише «Осінній букет» — чудовий портрет своєї старшої дочки Віри, а також знімає у фарбах дочка Надію з рушницею і в мисливському костюмі.
 У 1899 році Ілля Юхимович Ріпин одружився знову — цього разу на Наталі Борисівні Нордман-Сєвєрова. На її ім’я художник набуває землю у фінському селищі Куоккала і будує там садибу, названу ним «Пенати». Пізніше поруч з цим маєтком виросте ціле селище російських літераторів і художників. Наталя Борисівна мала досить владний характер, який поставила на службу чоловікові — вона так організувала порядок життя в «Пенатах», щоб Ріпіи міг спокійно та плідно працювати. Лише зрідка Ілля Юхимович виїздив у свою петербурзьку майстерню, а весь інший час жив у «Пенатах». Кожну середу в будинок його приїжджали гості. Саме тут Горький і Андрєєв читали присутнім свої твори, тут любили бувати Павлов і Бехтерев, і з задоволенням співав Федір Шаляпін.
DSC00036 DSC00047
 Я також побував у Пенатах. 2010 р.
 
DSC00045                                                                                                       
cc48be6a8aa264416eada02cfcff9964
 Автопортрет В Пенатах
У 1901 році Ріпин готує до роботи воістину гігантське полотно — 8,5 метра на 4,6. За допомогою своїх учнів Кустодієва і Куликова Ілля Юхимович приступає до роботи над «Урочистим засіданням Державної ради». Кілька років триває робота, а основний задум картини змінюється неодноразово, і лише поступово полотно набуває того вигляду, в якому його побачило суспільство.Урочисте засідання ...
Жовтнева революція 1917 року стала причиною того, що Фінляндія разом з селищем Куоккала відокремилася від Росії, ставши незалежною, і Ріпин не повернувся більше на батьківщину. Його мучила ностальгія, але художник захоплювався Фінляндією та її природою. Ріпин був добре знайомий з поетом Ейно Лейно, художником Альбертом Едельфельтом та іншими діячами культури Фінляндії. У 1919 році Ілля Юхимович зробив воістину королівський подарунок суспільству фінських художників — він передав їм двадцять три роботи російських живописців і сім власних картин. Ці картини поклали початок знаменитої колекції Ріпина «Атенеум». У 1920 році Ілля Юхимович був обраний фінськими художники в почесні члени фінського Товариства художників.
b96ba2f743730211e5723ada74fa11ed
            Українка
cd76fd1a9f37315199284b500b49a463
f766843fed4e33a0330c8f64248066fc                                                                                    Запорожець
САДКО
Садко
9e6bac51e83ceea961cf867b7c5090bb
Иов и его друзья
       Іов та його друзі
18 октября 1905 года
      19 жовтня 1905 року
Павлов в операционном зале
         Павлов в операційній
Портрет С.М.Драгомировой
         Портрет С.М.Драгоманової
Приезд царей Иоанна и Петра
      Приїзд царів Іоана і Петра
a92b986c4504f22cc0867d7f5302cf1f
            Портрет Д.І. Менделєєва
Ріпин помер 29 вересня 1930 року. За його заповітом тіло художника поховали в парку «Пенати», недалеко від будинку художника й пагорба, який він називав «Чугуєва гірка». Можна сказати, що він упокоївся між своєю батьківщиною і улюбленим будинком…
DSC00040

1 коментар до “Ілля Ріпин – видатний український художник”

  1. Ніякий він не РЄПІН, якщо Ви взагалі грамотні люди! Бо справжнє прізвище художника українською мовою звучить РІПИН!!! Поцікавтесь правильним сучасним перекладом правопису літери “ѣ”, бо якщо це по-вашому літера “є”, то пишіть українською мовою не ріка, а рєка, не ріпа, а рєпа і т.п.!

    Відповіcти

Залишити коментар