Офіційній сайт, блог та архів
Володимир Петрович Липовий народився 25 лютого 1950 року в м.Львові, член Національної спілки художників України. Пише картини на біблійні сюжети, а також історичні, пейзажі і вільні композиції в стилі постмодерну. Картини пов’язані з біблійними сюжетами поєднують в собі традиції східної іконопису та західноєвропейського мистецтва.
«Енеїда», проілюстрована Анатолієм Базилевичем, вийшла з друку 1968 року – незадовго до святкування двохсотліття Івана Котляревського. Художникові вдалися не лише комічні чи сатиричні сцени, але й ілюстрації до описів баталій чи напружені, драматичні ситуації. Більш ніж сто тридцять пружних контурних малюнків, потужно підсвічених кількома кольорами, вдало передають усю палітру українського життя: під дотепно підмічених сцен типу сварки Юнони та Венери до трагічних картин, – як, приміром, скорбота матері вбитого Евріала. Іван Котляревський писав «Енеїду» впродовж кількох десятиліть. Анатолій Базилевич займався ілюструванням поеми дев’ять років.
В картинах Тараса Данилича зображено життя карпатського народу, вікові традиції етнічних груп Закарпатського регіону та тяжку кропітку працю.Його малярство за своїм походженням має глибокі закарпатські традиції, могуть професійної школи Закарпатського живопису, яку майстри попередніх генерацій виплекали на очах публіки протягом цілого століття. Данилич Т. Ф. – талановитий, вдумливий, знаючий свою справу майстер..
ЕКО – це скорочено Едвард Козак. Це – геніальний чоловік, який, за словами відомого науковця Михайла Рудницького, «перший в Україні козак, що мав ім’я анґлійських королів і романтичних трубадурів».
Олександр Охапкін працює у галузі станкового малярства. В його роботах талановито синтезуються традиційні техніки стародавнього іконопису і сучасного виконання, такий стиль називають творчою іконою, поставленою на національну основу. А ще мистецтвознавці називають творчість Олександра Охапкіна «релігійною поезією у фарбах».Він пише ікони, на яких зображує Богоматір, Ісуса і святих в українських строях.
«У моїй уяві кольори закарпатської природи – це величний урочисто-піднесений голос трембіти, це ніжна зворушливо-лірична мелодія народних пісень. Вони назавжди зачарували мене, захоплюють, заворожують, тішать душу і серце, надихають на творчість”.
Сергій Васильківський — речник національного реалістичного живопису ІІ пол. ХІХ ст. — початку ХХ ст. Він належить до вітчизняної пейзажної школи разом із такими митцями як П. Левченко, М. Ткаченко, М. Беркос.
19 жовтня 1854 року у м. Ізюм на Харківщині народився всесвітньовідомий художник Сергій Іванович Васильківський. Нащадок козацького роду: дід – чумак, батько – писар.
«Його завдання не просто відобразити, а реконструювати мистецькими засобами, зокрема колористикою, свій емоційний стан щодо певної події, пережитої миті, спілкування з українцями. Образи й символи у творах Ігоря Гавришкевича чітко читаються й однозначно передають характер і настрій робіт.
