Мистецтво Едварда Козака (ЕКО)

eko1

 

ЕКО – це скорочено Едвард Козак. Це – геніальний чоловік, який, за словами відомого науковця Михайла Рудницького, «перший в Україні козак, що мав ім’я анґлійських королів і романтичних трубадурів».

 

 

00021_vystavka_edvard_kozak_stanchak

 

Едвард Козак (літературно-мистецький псевдонім Еко) народився в селі Гірне на Стрийщині у селянській сім’ї, хоч дитинство минуло в с.Дуліби. Навчався у Стрийській гімназії, проте основи  мистецької грамоти отримав згодом,  вже в школах Відня і Любліна.  Кілька  юнацьких років віддав національно-визвольній боротьбі у лавах Українських січових стрільців. З 1925 р. Е. Козак  навчався у мистецькій школі О. Новаківського у Львові, тоді ж з’явилися його перші карикатури в сатиритично-гумористичному журналі “Зиз”, малював олійні етюди і картини. 

0bba6e0-0

Наприкінці 1920-х років, подавав свої малюнки до часописів видавничого концерну “Українська преса” Івана Тиктора. Починаючи з №7 “Дзвіночка” (травень 1932 р.), Козак став постійним оформлювачем журналу (його тираж сягав 18 000 і більше примірників) й уже тим завоював симпатії широких кіл української громадськості. Ще більше визнання він отримав як редактор сатиритично-гумористичного тижневика “Комар”. Створюючи карикатури, художник одночасно працював над графікою (виконував серію гуашей за мотивами стрілецьких пісень), а також у жанрі олійного краєвиду та портрета, створював жанрові композиції. Тоді ж він займався моделюванням вертепних костюмів, оформленням лялькових вистав, майстрував дотепні механічні іграшки, ялинкові прикраси, писав куплети і музику до них.

d619c86-7 d2b6855-velykden2

 

79564fbf53514d8070742077c3160a09

Титульна сторінка роботи Е. Козака одного з чисел знаменитого журналу «Комар» (Львів).                                                                                              Титульна сторінка часопису “Комар”

У «Комарі» започатковано певну українську часописну традицію: були числа присвячені Різдвяним святам і карнавалові, Шевченковим дням і Великодню, вакаційні числа, початкові шкільного року, виборчі, листопадові (стрілецькі). Неодмінно у жовтневому числі вміщувався заклик про передплату, а в грудневому з’являвся матеріал «Що кому принесе св. Миколай». А ще карикатуристи малювали українські прислів’я й приказки, крилаті вислови й цитати видатних письменників, творили, нібито дитячі ілюстрації. Згодом ця традиція буде продовжена в еміграційному «Лисі Микиті». Саме в «Комарі» ЕКО вмістив перші українські комікси й тому його сміливо можна вважати зачинателем українського коміксу.

466-18-2_0

cd0584d-5

SONY DSC

DSCN0884

Edward Kozak_big   eko_4

З 1939 р. сім’я Едварда Козака проживала у Кракові. Там він очолював мистецький гурток “Зарево”, оформлював книги, випускав святкові листівки. Одна з таких робіт – помітна для всієї української культури – ілюстрації до “Лиса Микити” І. Франка.

У 1944 р. подружжя Едварда й Марії Козаків під час великого ісходу нашої нації опинилося в переселенчих таборах на території Німеччини. Тут знову варто наголосити, що українці не сиділи в тих тимчасових помешканнях за кавою й цигарками, але творили в кожному таборі маленьку Україну. Там були українські церкви, гімназії, аматорські театри, рукописні газети, видавництва, ремісничі цехи, спортивні дружини. Чужинці, які контролювали певні зони Німеччини й Австрії (американці, англійці, французи) були приємно вражені і здивовані організаційними здібностями наших людей, їхньою дисципліною, любов’ю до церковного життя й замилуванням до мистецтва та співу.

eko1

У тих дуже бідних і тривожних умовах ЕКО очолив Українську спілку образотворчих мистців (УСОМ) — мистецьке об’єднання, яке постало у Мюнхені (Німеччина) на початку 1947-го (за іншими джерелами – 1945-го) і діяло до 1951 р. УСОМ гуртувала митців різних мистецьких напрямів, які тоді жили переважно в таборах переміщених осіб у Німеччині й Австрії; влаштувала кілька виставок, брала участь у міжнародній виставці УНРРА в Німецькому національному музеї у Мюнхені (1947), видала два випуски ілюстрованого журналу «Українське мистецтво» й кілька альбомів та монографій.                                                     Із відомим німецьким містом Мюнхеном пов’язаний короткий, але плідний період творчості ЕКа. Тут у 1948 р. він започаткував кольоровий гумористично-сатиричний журнал «Лис Микита», який став феноменальним явищем нашої сміхової еміґраційної періодики. Досить згадати, що політичні карикатури ЕКа з «Лиса Микити» передруковували провідні європейські часописи.                                                                                   У 1949 р. багато українців роз’їхалося з Німеччини на різні материки – подалі від СРСР. Сім’я Козаків вибрала США. Ще не розпакувавши валізи, Е.Козак узявся продовжувати своє періодичне видання – в Нью-Йорку в 1950 р. став виходили «Лис Микита». Але вже наступного року Козаки перебралися до м. Воррена під Детройтом, де «Лис Микита» став на тверді ноги. Було створено однойменне видавництво на чолі зі старшим братом Едварда – Альфредом Козаком.

?????? ?????. ?????.

Отже, від 1948-го і до 1991-го Е.Козак видавав найпопулярніший гумористично-сатиричний часопис української діаспори «Лис Микита». Спочатку він виходив тричі на місяць, але незабаром став місячником, а коли редакторові минуло 87, то часопис з’являвся лише кілька разів на рік.

16kar 1974d8c-velykden--9-

5186e99-velykden--4-

bdebbfd-velykden d096c88-velykden--5-

e6797be-velykden--2-              image

img_21863_2_1     Обкладинка сатиричного видання Лис Микита

 

1b862e0-velykden3dc1756e-velykden--3-

За «Лисом Микитою» можна скласти чітке уявлення про світові події кінця 1940-х – 1980-х, про життя нашої діаспори і підрадянської України. ЕКО та його приятелі-письменники й художники залишили нам цілу панораму українського життя, лики провідних діячів діаспори й світу. Шкода, що все це не осмислене й не поціноване в Україні…

00029_vystavka_edvard_kozak_stanchak

У США, в той початковий період, Е.Козака прийняли на роботу на канал Американського телебачення «WWJ-TM Channel 4» (Детройт, 1951-54), де він услід за диктором ілюстрував дитячі казки. Ця передача викликала шквал глядацьких захоплень і ЕКО отримав майже 20 тисяч листів.

Карикатура «Нарешті сконсолідовані»,                                                                        Сконсолідувалися

Карикатура «Не знає лівиця, що бере правиця» з циклу «Народні прислів'я й приказки». Карикатури з циклу «Галичина 1957. Карикатури з циклу Галичина, 1957.                                                                                                                                                                                                                                                                Його пензлеві ми завдячуємо ювілейному комплекту кольорових листівок (12 штук) «В 50-річчя УСС», який побачив світ 1965 р. в нью-йоркському видавництві «Червона калина». Усі мініатюрні твори ЕКа сповнені великої любові до січових стрільців, до їхнього героїчного чину і траґічного кінця. Тут маляр знову взяв за основу відомі стрілецькі пісні й подав нам чудові зразки українського військового живопису.

USScavalry1                                                              А ми тую червону калину підіймемо . . .                                                                                        А ми тую червону калину підіймемо…

Видиш. брате мій . . . (Б. Лепкий – Л. Лепкий)                                                                 Видеш, брате, мій…

Заквітчали дівченонька стрільцеві могилу                                                              Заквітчала дівчинонька стрільцеві могилу…

Засумуй трембіто та по всьому світі.. Р.Купчинський                                                              Засумуй трембіто, та по всьому світу..

І снилося зночі дівчині . . . (Л. Лепкий)                                                                                        І снилося з ночі дівчині…

Їхав стрілець на війноньку . . .                                                                                          Їхав стрілець на війноньку…

Ой зацвили сади білі . . .                                                                     Ой зацвіли сади білі…

Ой шумить, шумить та дібровонька . .                                                                                             Ой шумить, шумить та дібровонька…

Попереду Цяпка, під ним кінь дрімає . . . (Л. Лепкий)                                                                                          Попереду Цяпка, під ним кінь дрімає…

Хто живий, вставай . . . (О. Маковей – Ф. Колесса)                                                                                            Хто живий, вставай…

Чорнобривко моя, вийди, вийди, чим скоріше до вікна Л.Лепкий                                                                                    Чорнобривко моя, вийди, вийди, чим скоріше до вікна…

За 70 років активної творчої праці ЕКО створив до 1000 картин, тисячі карикатур й ілюстрацій. Основна тема творчості — українське село, Львів, політика, українська еміґрація, Гуцульщина, українська історія. Сам автор досконало знав український світ, його ментальність, культуру, історію. Його пензлеві притаманний великий оптимізм і динаміка, чудова кольористика й ориґінальні сюжети. Техніка виконання — олія, темпера, гуаш, акварель, акриліка тощо. Творчість ЕКа позначена глибоким знанням України й української людини та є новаторською і наскрізь національною.

EDWARD-KOZAK                                                                                  img_21865_2_1    Листівка «На торзі» з циклу Село

Листівка Засідка з циклу Село (Мюнхен, 1956).   Листівка Сільські політики з циклу Село

 

Листівка Різдво на гуцульській полонин            до книги Романа Купчинського Скоропад, 1965 р. Івн ЦяпкоЛистівка Український Великдень (Краків, 1942).

 

ЕКО – автор двох книжок гумору: «Гриць Зозуля» (Детройт, США, 1973) та «На хлопський розум Гриця Зозулі» (Детройт, США, 1982). Писав галицько-львівською говіркою з домішками власних словотворів.

IMAG3139       IMAG3140

IMAG3141    IMAG3142

IMAG3143    IMAG3149

IMAG3150 IMAG3151

IMAG3152    IMAG3153                                                      Ілюстрації до книги “Гриць Зозуля”

Помер Едвард Козак 22 вересня 1992 р. в м. Воррені (США). Про нього казали, що він — вершок гумориста, що він той, хто «не дозволяє нам відійти від нас самих»…

Едвард Козак і Йосип Сліпий.                                                                                           Едвард Козак і Йосип Сліпий              

2c8e264ad0e46504501de9f9e2b00278

COUPLE-HR

 

3 thoughts on “Мистецтво Едварда Козака (ЕКО)

Залишити коментар