Жартівливі коломийки (частина 2)

Гуцульські музики. Федина

Ой косити, сіно гребти – тото біда моя,                                                                                                                                                                                                                        А дівчата обіймати – тото душа моя.

На калині нема цвіту, горобці здзьобали,                                                                                                                                                                                                                      На дівчині нема краси, хлопці зцілували.

Ой Юрику молоденький, щось в коморі шкребче,                                                                                                                                                                                                                              Біжи, біжи виганяти — кіт молоко хлебче.

Ой мала я миленького, ой мала я, мала,                                                                                                                                                                                                                                            Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,                                                                                                                                                                                                                                                  Посадила над водою, та й украла муха.
У зеленій полонині паса баран чорний,
Не такий ти, хлопче, гарний, як дуже говорний.
Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня — спати.
Егей, файна дівка, файна, шкода, що лінива:                                                                                                                                                                                                                                      Штири днини горшки мокли, а п’ятої мила.
Когут піє, когут піє, а курка кокоче,
Стара мама блюда миє, бо дочка не хоче.
Є у мене файний леґінь, ім’я йому Митер,                                                                                                                                                                                                                                        Лінується до ня прийти один кілометер.
Такий у ня, мамко, любко, що вміє гуляти,
А не вміє коло плота кілок затесати.
Ой Олена прибілена красно ся вбувала,                                                                                                                                                                                                                                              Коровиці не доїла — хвоста ся бояла.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула — вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі — замерзає, коло миски — пріє.
Коломийки заспіваймо, хай почують всюди,
Най з ледаря і п’яниці посміються люди.

5 коментарів до “Жартівливі коломийки (частина 2)”

  1. Ой. побили брата війта, побили, побили
    Що не бравсі до війтихи. але до кобили.
    Та не бравсі до війтихи, бо війтиха груба,
    Але бравсі до кобили , бо вна стає дуба.

    Відповіcти
  2. Шіда-ріда. шіда-ріда, шіда-ріда й дана, а я вср***я на зарінку, та й вода забрала.
    Шіда-ріда, шіда-ріда, шіда-ріда ниці, та прив’їзав дідо бабі кливец до спідниці.
    Шіда-ріда, шіда-ріда, шіда-ріда ної, коби дали попоїсти кулеші масної

    Відповіcти
  3. Ішов Гриць з вечорниць темненької ночи, сіла гуска на купині – вітріщила очи.
    Я до неї: та гила, та гила, якби була не паличка, була би вкусила.
    Якби була не паличка, та й та луговина, була би нас із братчиком вода примулила.
    Примулила вода луги, зелені муруги, та ніхто так не бідує. як у попа слуги.
    Слуга мусить рано встати, до пізна не спати, найменшому шмаркачеви води подавати

    Відповіcти

Залишити коментар