Офіційній сайт, блог та архів
Я понад усе люблю наші українські Карпати. Вони чарівні вони в любу пору року. Я їду сюди, щоб споглядати чудові краєвиди, вдихати цілюще гірське повітря, пити воду із чистих джерел і потоків. Мене вабить сюди ця первозданна природа від якої я живлюся енергією. Я Карпатський край люблю понад усе, мабуть як і ті митці, що оспівали його в своїх творах. Тому пропоную збірку живописних робіт в яких зображено наші гори.
Ню ( фр. nu – “оголений” ) -художній жанр в живописі, скульптурі, фотографії та кіноматографі, що зображає оголене людське тіло чи якісь його частини та їх інтерпретації. Протягом багатьох століть він є одним з основних жанрів в мистецтві. Оголене Жіноче тіло зображалось в межах міфологічного та алегоричного жанрів (картини С.Ботічеллі, Джорджоне,Тиціана,ЛоренцоЛотто,Мікеланджело, А.Дюрера, Лукаса Кранаха Старшого). У 17-18 ст. відбувається формування ню як жанру. Художники створюють повних життєвої чарівності образи жіночої краси ( Д.Веласкес, П.Рубенс, Рембрант, А.Ватто)
Народився Іван Труш 17 січня 1869 року в селі Висоцьке Львівської області. Український живописець-імпресіоніст, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині на початку ХХ століття.
Олена Кульчицька народилася в місті Бережани на Тернопільщині, місто належало того часу до Австро-Угорщини. Рід Кульчицьких походив з села Кульчиці поблизу Самбора і в роду були священики.
Життєвий і творчий подвиг талановитої художниці Катерини Василівни Білокур не має аналогів у світовому мистецькому просторі. Нелегкими були її стежки і дороги, але мала вона «в серці те, що не вмирає», а тому, навіть в найскрутніші хвилини життя, не дозволила зневажати «душі своєї цвіту».
І перемогла. 
Микола Корнилович Пимоненко – український живописець, автор багатьох картин на національну українську тематику.
Народився художник в передмісті Києва, в бідній міщанській родині 9(21) березня 1862 року. Його батько був іконописцем і різьбярем по дереву, виконуючи приватні замовлення. Хлопцеві подобалася професія батька, і з часом він почав допомагати батькові в роботі, їздив з ним по селах і містечках Київської губернії. Батько не міг не помітити таланту сина, тому віддав його в учні відомому в Києві іконописцю Іванову.Потім Микола Пимоненко здобув початкову (мабуть, і основне) художню освіту (1876-1882) у Київській художній школі М.І. Мурашко. Мурашко Микола Іванович – художник і педагог відіграв велику роль у формуванні таланту Пимоненка. Микола був одним з найталановитіших учнів школи, через три роки стає репетитором і помічником керівника школи.
Трутовський Костянтин Олександрович (28 січня [9 лютого] 1826, Курськ – 17 [29] березня 1893, село Яковлівка, Обоянський повіт, Курська губернія
Трутовський Костянтин Олександрович – живописець-жанрист. Здобувши початкову освіту в одному з приватних навчальних закладів Харкова, в 1839 році був привезений до Санкт-Петербургу, визначений у Миколаївське інженерне училище, і там виявив велику любов і здатність до мистецтва.
Гапчи́нська Євгенія Генадіїївна (15 листопада 1974, Харків) — українська художниця-живописець. У 1992 році закінчила Харківське художнє училище, в 1999 році — Харківський художньопромисловий інститут. У період із 1996 до 1997 рoку стажувалася в Нюрнберзькій академії образотворчих мистецтв (Німеччина). Здобувши освіту, вона тривалий час не могла працевлаштуватися за фахом. У 2000 році переїхала до Києва, де обіймала посади менеджера у філії іноземної компанії, що торгувала пластиком, фахівця з манікюру, митного брокера, декоратора.
Євгенія Гапчинська – одна з найбільш знаменитих українських художниць, яка має свій неповторний стиль. Малюючи маленьких смішних чоловічків із зворушливими написами, Гапчинська називає себе “Постачальником щастя № 1″…
Картини популярної української художниці Євгенії Геннадіївни Гапчинської знаходяться в багатьох музеях світу, вони користуються великим успіхом у приватних колекціонерів, серед яких актриса І. Чурикова, музикант В. Співаков, футболіст А. Шевченко, актор О. Янковський, письменник І. Малкович, тенор Лучано Паваротті та інші відомі особи. Роботи Є.Г. Гапчинської, виконані у «дитячій» манері, на диво життєрадісні та світлі, персонажі її творів — маленькі, кумедні, зворушливі чоловічки — надзвичайно привабливі. Сама художниця називає себе «постачальником щастя №1», тому що її творчість повертає глядачів у світ дитинства, повного радості та любові.
Роп’я́ник Ігор Остапович (25 жовтня 1957, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український живописець, журналіст.
Малювати любив змалку, однак в юнацькі роки більше тяжів до фотографічної творчості і кіномистецтва (учасник багатьох фотовиставок, автор декількох кінострічок, які демонструвалися на оглядах-конкурсах аматорських фільмів). Під час служби в армії (1975-1977) захопився ще й різьбою по дереву. І лишень після того, як вступив у Львівський університет й унирнув у вир культурно-мистецького життя древнього Львова з його численними музеями, галереями, художніми виставками, тоді й зрозумів, що малярство – його друга, а може, й головна стихія. Паралельно з набуттям журналістського фаху навчався у Московському заочному університеті мистецтв, брав приватні уроки у відомих львівських митців Володимира Ткаченка, Володимира Патика, Зеновія Кецала. Тоді ж, у студентські роки, у Львові відбулись і його перші персональні виставки, які отримали схвальні відгуки і високу оцінку глядачів
