Вадим Одайник – художник закоханий в Карпати

Шукаючи в інтернеті матеріал про українських художників надибав публікацію Парашутова ” ЖЗЛ (Вадим Одайник.Художник, влюбленный в Карпаты). Я дуже мало знав про цього митця, був знайомий з його творами тільки на військову тематику. А тут художник, який жив в Києві, закоханий в Карпати. Карпати це моя болюча тема, тому ділюся цим  з тими , хто також закоханий в Карпати.

Odaynik5

Читати далі

Карпати очима художників (частина 1)

Я понад усе люблю наші українські Карпати. Вони чарівні вони в любу пору року. Я їду сюди, щоб споглядати чудові краєвиди, вдихати цілюще гірське повітря, пити воду із чистих джерел і потоків. Мене вабить сюди ця первозданна природа від якої я живлюся енергією. Я Карпатський край люблю понад усе, мабуть як і ті митці, що оспівали його в своїх творах.  Тому пропоную збірку живописних робіт в яких зображено наші гори.

0_a7d3b_462118e0_XXL

SONY DSC

Читати далі

Коломийки

 

Є у світі,добрі люди,всякі співаночки,
Та кращої не знайдете від коломийочки

Коломийку заспіваю, як ми веселенько,
Коломийку заспіваю, як болить серденько

     Коломи́йки — традиційний жанр української фольк-музики і хореографії. Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14 складів з обовязковою цезурою (паузою) після восьмого складу.Вона може виступати як приспівка до танцю або існувати незалежно від нього. Часто коломийки об”єднуються у в”язанки.
Порівняно з ліричною піснею коломийка – явище простіше, вона дає лише кілька штрихів, за якими можна домислити розгорнуту картину, або цими штрихами і вичерпується смисл сказаного.

11gor

Читати далі

Художник Ігор Роп’яник

200px-001s

Роп’я́ник Ігор Остапович (25 жовтня 1957, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український живописець, журналіст.
Малювати любив змалку, однак в юнацькі роки більше тяжів до фотографічної творчості і кіномистецтва (учасник багатьох фотовиставок, автор декількох кінострічок, які демонструвалися на оглядах-конкурсах аматорських фільмів). Під час служби в армії (1975-1977) захопився ще й різьбою по дереву. І лишень після того, як вступив у Львівський університет й унирнув у вир культурно-мистецького життя древнього Львова з його численними музеями, галереями, художніми виставками, тоді й зрозумів, що малярство – його друга, а може, й головна стихія. Паралельно з набуттям журналістського фаху навчався у Московському заочному університеті мистецтв, брав приватні уроки у відомих львівських митців Володимира Ткаченка, Володимира Патика, Зеновія Кецала. Тоді ж, у студентські роки, у Львові відбулись і його перші персональні виставки, які отримали схвальні відгуки і високу оцінку глядачів

cerkwa

Читати далі