Творчість ужгородського художника Йосипа Бабинця – органічна складова сучасного образотворчого мистецтва Закарпаття. Його вчителями були основоположники крайової школи живопису, від котрих він перейняв глибоку любов до рідної землі, вірність реалістичному художньому світосприйманню, постійний творчий неспокій у пошуках краси і гармонії. Творча доля живописця нерозривно пов’язана з рідною землею, якій він присвятив увесь свій самобутній талант пейзажиста. У його творах віддзеркалюється життєлюбний оптимістичний характер автора, його постійний потяг до світла, гармонії і радості буднів.
Народився Йосип Михайлович Бабинець 8 лютого 1934 року в селі Зарічово на Закарпатті в селянській родині. Його батько, як пригадує митець, мріяв щоб син вивчився на пана-учителя, якого в той час всі поважали і шанували. Але життєві обставини склалися так, що юнак вступає в Ужгородське художньо-промислове училище, яке закінчує в 1953 році. Його першим учителем з фаху був Шандор Петкі, нині вже трохи несправедливо призабутий. Рисунку його спочатку навчав Ернест Контратович, а потім на другому курсі Вільмош Берец. Великий Адальберт Ерделі навчав його живопису на третьому курсі, а Йосип Бокшай вів роботу у майстерні. У 1961-1967 роках навчався в Санкт-Петербурзькому інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Рєпіна. Працював художником-плакатистом Закарпатської обласної філармонії, художником-оформлювачем в різних організаціях Ужгорода. Член Національної спілки художників України з !985 року. Блакитний день