Еміль Муньє (Emile Munier) – французький художник, народився 2 червня 1840 в Парижі, представник академізму, студент Вільяма-Адольфа Бугеро. Його батько П’єр Франсуа був художником-драпірувальником і працював на виробництво Національних Гобеленів, мати, Марія Луїза Карпентьєра, трудилася полірувальником кашемірових тканин. Еміль і двоє його братів деякий час також працювали на виробництві гобіленів, але згодом стали талановитими художниками-живописцями. Навчаючись і працюючи одночасно, Еміль зблизився з професором Абелем Лукасом та його сім’єю. В результаті він одружився на дочці Абеля Генрієтті.
Місяць: Квітень 2015
Угорський художник Віда Габор – із життя стареньких
Віда Габор (Vida Gabor) – угорський живописець (1937 – 1999), майстер жанрових композицій. Більшість картин Віди Габора натхненні його інтересом до світу і культурі Старої Європи. Художник заманює глядача у свій світ, де дійсність нерозривно пов’язана з фантазією. Улюбленим мотивом художника стають нічні або вечірні сцени, життя старих.
Біблійні сюжети ( Хресна дорога )
Дорога Хресна, — дорога болю, — до неї збіглись наші шляхи,щоб на Голготі поруч з любов’ю на Хрест підняти свої гріхи!Ісусе наш, важкі твої муки! — не допусти з тобою розлуки.
Ілюстрації Софії Караффи-Корбут до “Останніх орлів” М.Старицького
Історична повість «Останні орли» М. Старицького вперше опублікована російською мовою під назвою «Последние орлы» в газеті «Московский листок» (1901 р., №№ 4 – 363). З того часу вона ніколи не передруковувалася, і лише в 1968 році видавництво «Дніпро» випустило її з деякими незначними скороченнями в перекладі на українську мову Микити Шумила та Євгена Михайлюка. Ілюстрації до львівського видання 1990 р. виконала художниця Софія Петрівна Караффа-Корбут.
Шевченкіана в екслібрисі
Екслібрис – це книжкова мініатюра, яка засвідчує особистість книголюба, є своєрідною візитівкою його літературних уподобань. Ті бібліофіли, які обрали книжкові знаки на шевченківську тематику, безперечно, позиціонують себе вільними, патріотично налаштованими особистостями, яких об’єднує щира любов до великого Кобзаря.
Образ Т.Шевченка у творчості художників
Мистецька Шевченкіана – наш духовний скарб. Уже півтора століття Тарас Шевченко надихає живописців і графіків на відтворення його поетичного світу засобами мистецтва, будить їхню уяву, привертає до мистецького осмислення великих сюжетів національного життя. Особистість Т.Г.Шевченка, його нелегка доля й невмируща поезія стали джерелом натхнення для багатьох художників
Ню в живописі VIII-XIX ст.
В академічному живописі VIII-XIX ст. сформувалися норми ідеальної краси, засновані на сприйнятті реальної натури через призму класичного мистецтва (античної скульптури, живопису Відродження). При навчанні художників, зображення оголеної натури, стає обов’язковою програмою, є показником майстерності. У мистецтві рококо, для якого характерні витончені, граціозні, кокетливі, пройняті чуттєвістю твори широко поширюється жанр ню (Франсуа Буше, Жан-Оноре Фрагонар, Гюстав Курбе).
Український мотив у творах В.Маковського
Володимир Єгорович Маковський народився 26 січня (7 лютого) 1846 року в Москві, помер 21 лютого 1920 року в Петрограді – російський художник-передвижник, живописець і графік, педагог, майстер жанрової сцени; академік (1873), дійсний член Петербурзької Академії Мистецтв (1893).
Краси багато не буває. Художник Іванов О.Г.
Творчість цього харківського художника можна охарактеризувати як соціалістичний гіперреалізм.У його роботах, виконаних акрилом та маслом, ми можемо побачити самі звичайні моменти українського життя, з елементами іронії, гумору, комізму, філософські нотки, красу і смуток.