Біблійні сюжети ( Хресна дорога )

Дорога Хресна, — дорога болю, — до неї збіглись наші шляхи,щоб на Голготі поруч з любов’ю на Хрест підняти свої гріхи!Ісусе наш, важкі твої муки! — не допусти з тобою розлуки.

Кожен чоловік, який народжується в цей світ, проходить свої земні мандри, зустрічаючи на своєму шляху багато скорбот, небезпек і перешкод до здобуття того, що люди називають щастям. Для свідомих християн, що піклуються про своє спасіння, земний шлях не є шляхом до «щастя», а є хода за Спасителем Іісусом і Його Пречистою Матір’ю. Для кожної людини, яка прийшла до покаяння, життєвий шлях стає хресним. Хресна дорога – складова частина Страстей Христових, що включає в себе Несення хреста, з кульмінацією – Розп’яттям. Хресний шлях – дорога страждань, життя, повне стійко перенесених лих.

Антоніо де Переда-і-Сальгадо (1611-1678). Христос Скорботний

Мурільо Бартоломе Эстебан (1617-1682). Ecce Homo

Ecce Homo – «се людина», буквально «Ось людина», «це людина». Слова Понтія Пилата про Ісуса Христа. Згідно з Євангелієм від Іоанна прокуратор Іудеї Понтій Пилат показав народу Єрусалиму після бичування Ісуса Христа, одягненого в багряницю – червону кирею і увінчаного терновим вінцем, бажаючи порушити співчуття натовпу. Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в червоному. І сказав їм Пилат: «Оце Чоловік!» Тоді первосвященики й служба закричали: «Розіпни, розіпни Його!» Пилат каже до них: «Візьміть Його, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини . Подія це мала місце пізнім ранком Страсної п’ятниці, в єрусалимській преторії поруч з вежею замку Антонія.

Хосе Мадрасо і Агудо (1781-1859). Ісус в будинку Каяфи

Каяфа – первосвященик Іудеї з 18 по 37 рік. В історії Страстей Господніх в будинку Каяфи остаточно вирішується доля Ісуса Христа ” А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що зробив Ісус. Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити? Цей Чоловік забагато чудес чинить. Якщо залишимо Його так, то всі увірують в Нього, прийдуть римляни і заволодіють і містом нашим і народом. Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм, сказав їм: Ви нічого не знаєте, і не думаєте, що краще нам, щоб одна людина померла за людей, аніж щоб увесь народ загинув. А того не сказав сам від себе, але, будучи на той час архиєреєм, пророкував, що Ісус помре за народ, і не лише за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати докупи. З цього дня вирішили убити Його. ”

Джордано Лука (1632-1705). Поцілунок Іуди

Поцілунок Іуди – сюжет з євангельської історії, коли Юда Іскаріотський, один з учнів Ісуса Христа, зрадив його, вказавши на нього сторожі, поцілувавши вночі в Гефсиманському саду після моління про чашу. Поцілунок Іуди відноситься в християнстві до числа Страстей Христових. Від Луки (Лк.22: 47-48) ” … попереду його йшов один із Дванадцятьох, званий Юдою, і він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати його. Бо він знака їм дав : кого я поцілую, то і є Ісус. Ісус же сказав йому: Юда! цілуванням тизраджуєш Сина Людського? ”

Годфрід Схалькен (1643 —1706). Зрада Іуди

Ван Дейк, Антоніс (1599 — 1641). Взяття під варту

Джордано Лука (1632-1705). Пилат вмиває руки

Вмивати руки – вираз, що означає «усунутися від відповідальності, оголосити про свою неучасть у справі». У Євангелії від Матвія Римський прокуратор Понтій Пилат під час суду над Христом зробив прийняте серед іудеїв ритуальне обмивання рук в знак непричетності до здійснюваного вбивства: «Пилат, бачачи, що нічого не вдіє, … взяв води і вмив руки перед народом, і сказав: Я невинний у кров Праведника цього ». І звелів відпустити розбійника Вараву, а Ісуса стратити – розіп’яти на хресті.

Массейс Квентін (1465 — 1530). Суд над Христом

Франкен Молодший, Франс (1581—1642). Суд над Ісусом

На голову Йому поклали сплетену з тернини корону, а до рук дали кий, що мав зображати царський жезл. Вони плювали Ісусові в обличчя і били.

Джакуінто Коррадо (1703-1765). Бичування Христа

Джакуінто Коррадо (1703-1765). Увінчання терновим вінком

Луї-Вінсент-Леон Пальер. Бичування Христа

Караваджо (1571-1610). Увінчування терням

Содома (1477-1549). Христос в терновому вінку

Хуан де Хуанес (ок1523- 1579). Ecce Homo

Correggio. Ecce Homo

Гаспар де Крайер (1584 – 1669). Се Людина

Тьєполо, Джованні Доменіко (1727-1804). Бичування Христа

Тьєполо, Джованні Доменіко (1727-1804). Увінчування терням

Луіні Бернардіно (1480 – 1532). Христос несе хрест

Джордано Лука (1632-1705). Христос з Хрестом

Бартоломео Естебан Мурільйо, 1618-1682

Мікеланджело Мерізі да Караваджо

Себастьяно дель Пьомбо (1485-1547). Ісус з хрестом

Тіціан (1488—1576). Христос з Хрестом

Страта мала відбутися на місці, що називається Голгофа ( в перекладі означає Череп ). Дорогою загін зустрів чоловіка, який повертався з роботи на полі, він був з міста Кирени, а ім’я його – Симон. Воїни примусили його нести важкий хрест за знесиленим Ісусом. Позаду йшов чималий натовп, багато жінок плакали з горя і співчуття до Ісуса. Ісус повернувся до них і сказав “Дочки Єрусалима! Не оплакуйте Мене. Оплакуйте самих себе та ваших дітей. Надходять дні, коли найщасливішими будуть ті, котрі не народжували дітей… Ви кричатимете до гір “Впадіть на нас! і до пагорбів сховайте нас!”

Хусепе де Рібера (1591-1652). Несення хреста

Тіціан. Падіння Христа на шляху до Голгофи

Хуан де Вальдес Вальдес Леаль (1622 – 1690). Шлях на Голгофу Ісуса і Св. Вероніки

Рафаель (1483 – 1520). Падіння Христа на шляху до Голгофи

Тьєполо, Джованні Доменіко (1727-1804). Падіння на шляху до Голгофи

Вінченцо Кампі (1536-1591). Розп’яття

Ісуса розіп’яли о дев’ятій годині разом з двома розбійниками. Хрест, на якому розіп’яли Ісуса, був посередині. Над Його головою була прибита табличка, де трьома мовами – єврейською, латинською та грецькою – було написано ” Ісус Назарей, Цар Юдейський”. Біля самого підніжжя хреста стояла Марія – мати Ісусова, її сестра – Марія Клеопова – та Марія Магдалина. Тут також був учень Ісуса.

Антоніс ван Дейк (1599-1641). Розп’яття

Бароччі, Федеріко (1526 – 1612). Розп’яття

Дієго Веласкес (1599 – 1660). Христос на хресті

Євстафія Ле-Сур (1617 – 1655). Христос на хресті з Дівою Марією і святими

Сурбаран, Франсиско де (1598 -1664). Св Лука перед Розп’яттям

Лука – сподвижник апостола Павла, християнський святий, шанований як автор одного з чотирьох Євангелій і Діянь святих апостолів. Був лікарем, можливо судновим. Євангеліст Лука у православній та католицькій традиціях вважається першим іконописцем і святим-покровителем лікарів і живописців.За переказами, Лука написав першу ікону Пресвятої Богородиці і став першим іконописцем, його авторству приписується кілька ікон Богородиці, в тому числі Володимирська «Богоматір» (зберігається в Третьяковській галереї), Ченстоховська ікона Божої Матері, Сумельская ікона Божої Матері (зберігається в храмі в селі Кастанья, Греція) і Кікської «Богоматір» (зберігається в монастирі Киккос, о. Кіпр), Тихвинська.)

Гвідо Рені (1575 -1642)

Сток, Франк ван дер. Триптих Спокута Розп’яття

Мурільо Бартоломе Естебан (1617-1682). Скорботна Богородиця

Сан Леокадія, Паоло де (1445 – бл 1520). Скорботна Мадонна

Тіциано, Вечелліо ді Грегоріо , 1554

Тьєполо, Джованні Доменіко (1727-1804). Зняття з хреста

Кардуччі Бартоломео (1560-1608). Зняття з хреста

Ван Дейк, Антонис (1599 — 1641) Пьета1 Антоніс ван Дейк (1599 – 1641). П’єта

П’єта (від італ. Pietá – «жалість») – іконографія сцени оплакування Христа дівою Марією із зображенням Богоматері з мертвим Христом, лежачим у неї на колінах. Відміну від сцени «Оплакування» полягає у відсутності численних додаткових другорядних фігур, а також у тому, що ця сцена не є оповідною.

Хуан де Вальдес Леаль . П’єта