опришки
Софія Караффа-Корбут . Ілюстрації до повісті Гната Хоткевича “Камінна душа”
Гнат Хоткевич (1877-1838) – самобутня творча постать: письменник, критик, літературознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. Повість “Камінні душа”, яка написана у 1911 році, оповідає про життя опришків на Гуцульщині в XIX столітті на тлі трагічної долі Дмитра Марусяка, його коханих Катерини і Марусі. В 1970 році у видавництві “Дніпро” вийшла книга Г.Хоткевича “Камінна душа” з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут.
Ілюстрації Софії Караффи-Корбут до історичного роману Б.Загорулька “Чорногора” (книга 1)
Історичний роман українського письменника Бориса Загорулька присвячений боротьбі карпатських опришків і запорізьких козаків проти польської шляхти в 50-х роках XVIII століття. Як пише Богдан Горинь у своїй другій книзі: “Любов і творчість Софії Караффи-Корбут” “Глибоко зворушена змістом рукопису Бориса Загорулька “Чорногора”, Софія вклала в оздоблення майбутньої книги набутий досвід. Обдумувала все до найдрібніших деталей – від обкладинки, форзацу, фронтиспісу, титулу, до заставок, кінцівок та ілюстрацій. Працювала тушшю та пером з використанням акварелі. У кожну композицію вписувала рядки з роману, органічно поєднуючи словесні й зорові образи.”
Легенда про Довбуша
Олекса Довбуш народився в селі Печеніжині Коломийського повіту 1700 року. Народився в сім’ї селянина, який був ковалем і майстром на будівництві церков. Розказують, що Олекса Довбуш не ходив своїми ногами до шести років. Він народився калікою. А в шість років, сидівши на призьбі, він побачив, як душиться у ворині * телятко. Побачивши це, він доліз до того телятка і врятував його. З того часу почав Олекса ходити.
Олекса Довбуш – народний месник
Олекса Довбуш (1700 – 1745) – ватажок руху карпатських опришків. Народився у 1700р. в с. Печеніжині (тепер Коломийського району Івано-Франківської області) в родині бідного селянина.
Не витримавши сваволі пана, Олекса зі своїм братом Іваном вступає до загону опришків. Олекса Довбуш був сміливим, завзятим юнаком з організаторськими здібностями. Завдяки цим якостям він стає лідером опришківського руху.
Опришки
Опришки — учасники селянського повстанського руху в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти польської шляхти, молдавських бояр, угорських феодалів, згодом — також проти австрійської адміністрації. Діяли у XVI ст. — 1-й половині XIX століття.
У гори тікали розорені, покривджені селяни (наймити, комірники, городники, панські слуги) та бідні міщани, які гуртувалися в опришківські ровти [4]. Вони нападали на панів-землевласників, орендарів, лихварів, корчмарів, грабували та руйнували шляхетські маєтки тощо.
У XVI-XVII століттях зброєю опришків були луки, арбалети, списи, бартки, ножі, рогатини. Згодом, у 18-19 ст., нею стали також рушниці та пістолі. Символом бойової звитяги опришків були бартки (топірці), на яких вони присягали, вступаючи до ровти.
