Про Василя Непийпиво український письменник Павло Загребельний писав: «Який безмежний і всемогутній цей художник! В його душі живуть тисячолітні ліси й задумливі села, велелюдні міста і тихі води, він відкриває велику поезію в безмовності придніпровських пагорбів і цвітінні гречок, соняшників, льону, він І сам присутній у кожному шереху осіннього листка, що падає з дуба, в щонайнепомітнішому переблиску лісового серця і закликає бути присутніми й нас, бути учасниками таємничого процесу творення, невпинних пошуків краси всього сущого і великих відкрить».
