Офіційній сайт, блог та архів
Спішить трамвай бруківкою старою
Грайливих днів – привітна метушня.
Чарує Львів величною красою,
Тому для мене, свято тут – щодня.
А небо львівське , блідо – пурпурове,
Несе лиш спокій у людські серця.
Усе навколо ніжне, кольорове,
Це місто подарунок від Творця.
Стихає шум останнього трамваю,
На площі Ринок гаснуть ліхтарі,
Годинник про години забуває
І бринькає мелодії старі.
Біжить трамвай бруківкою старою.
Дивись, у небі дощ, мабуть, дозрів.
Кам’яні леви гордою красою
Таки чарують і сторожать Львів.
Під парасолями ховаються прохожі,
В дощі відбилось світло ліхтарів,
І їх самотність – то моя сторожа,
І неповторність їх – то тільки Львів.
Стареньких вуличок вузенькі лабіринти…
І тут історія написана без слів.
Ну ось, – годинник зазвучав і треба бігти,
Тож як завжди: «До зустрічі, мій Львів!»… Воронина Л.
