Офіційній сайт, блог та архів
Артим Дмитро Іванович народився 01.01.1963р. у селі Попелів, Івано – Франківської області. Освіта: Одеське державне художнє училище ім. М.Б.Грекова у 1983р., художньо – педагогічне відділення, за фахом – викладач малювання та креслення. Педагоги з фаху – Ю.А.Коваленко, Л.Кірічек. Творчу діяльність розпочав з 1985р., а виставкову з 2000р. Член МООНСХУ з 2003 року Працює в різних жанрах станкового олійного живопису – тематична картина, портрет, але головну увагу віддає пейзажному живопису.
Сергі́й Таде́йович Адамо́вич (2 квітня 1922 року, м.Лисичанськ Луганська область — † 12 січня1998 році,м. Київ) — український і латиський художник. Працював у галузі графіки, переважно книжкової. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1985). Член Національної спілки художників України (від 1950 року).
Великодна -Чернієнко Вероніка народилася в 1982 році в місті Києві. З 1994р. по 2001р. навчалася в Республіканській художній середній школі ім. Т.Г.Шевченка. З 2001р. по 2006р. навчалася в Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури, майстерня станкового живопису Олександра Лопухова. Член спілки художників Київської організації НСХУ. Працює в жанрі тематичної картини, портрета, пейзажу, натюрморту.
Едвард Козак (1902-1992) український карикатурист, гуморист, художник, письменник, іконописець, редактор і видавець. Створив образ Гриця Зозулі — тип українського мудрагеля-селянина, “хитрого сільського філософа, в уста якого вкладав неповторні монологи”. Козак – карикатурист за покликанням. Він і майстер моделювання смішних (або гірких) життєвих ситуацій, і майстер підмічання конфліктних сцен, і майстер типажу. “Говорять, що деякі обличчя не надаються до карикатури, – писав він у 1934-у році. – Таких людей нема, бо людину з обличчям без виразу ніхто на вулиці не пізнав би”. Майже кожна праця художника в цій ділянці практично підтверджує цю думку. Багато рис його мистецтва вказує на вершинний успіх української карикатури.
Володимир Петрович Липовий народився 25 лютого 1950 року в м.Львові, член Національної спілки художників України. Пише картини на біблійні сюжети, а також історичні, пейзажі і вільні композиції в стилі постмодерну. Картини пов’язані з біблійними сюжетами поєднують в собі традиції східної іконопису та західноєвропейського мистецтва.
«Енеїда», проілюстрована Анатолієм Базилевичем, вийшла з друку 1968 року – незадовго до святкування двохсотліття Івана Котляревського. Художникові вдалися не лише комічні чи сатиричні сцени, але й ілюстрації до описів баталій чи напружені, драматичні ситуації. Більш ніж сто тридцять пружних контурних малюнків, потужно підсвічених кількома кольорами, вдало передають усю палітру українського життя: під дотепно підмічених сцен типу сварки Юнони та Венери до трагічних картин, – як, приміром, скорбота матері вбитого Евріала. Іван Котляревський писав «Енеїду» впродовж кількох десятиліть. Анатолій Базилевич займався ілюструванням поеми дев’ять років.
В картинах Тараса Данилича зображено життя карпатського народу, вікові традиції етнічних груп Закарпатського регіону та тяжку кропітку працю.Його малярство за своїм походженням має глибокі закарпатські традиції, могуть професійної школи Закарпатського живопису, яку майстри попередніх генерацій виплекали на очах публіки протягом цілого століття. Данилич Т. Ф. – талановитий, вдумливий, знаючий свою справу майстер..
ЕКО – це скорочено Едвард Козак. Це – геніальний чоловік, який, за словами відомого науковця Михайла Рудницького, «перший в Україні козак, що мав ім’я анґлійських королів і романтичних трубадурів».
Олександр Охапкін працює у галузі станкового малярства. В його роботах талановито синтезуються традиційні техніки стародавнього іконопису і сучасного виконання, такий стиль називають творчою іконою, поставленою на національну основу. А ще мистецтвознавці називають творчість Олександра Охапкіна «релігійною поезією у фарбах».Він пише ікони, на яких зображує Богоматір, Ісуса і святих в українських строях.
