У селі Верин, що на Львівщині, діє церква з унікальним стінописом. Серед біблійних та історичних постатей можна упізнати і сучасні постаті – папу Римського, кардинала Гузара, вояка УПА. Святі тут зображені у вишиванках, янголи грають на українських музичних інструментах. Роспис зробив художник Микола Гаврилів. Талант завжди багатогранний. Саме такою багатогранною особистістю можна назвати художника та музиканта Миколу Гавриліва.
Микола Гаврилів – художник-сюрреаліст. Народився 19 червня 1959 року і проживає в м. Миколаєві Львівської області. Про його творчість кажуть, що його картини треба не дивитися, а читати, як книжку. Останнім часом займається сакральним мистецтвом – розписує храми.Другим важливим захопленням є музика, яка в поєднанні з живописом складає одне ціле. Клавішник відомих гуртів «Мері» та «Х-projekt». Учасник легендарної миколаївського рок-гурту «Каскад». – Не роздумуючи, вступив до Львівського художнього училища ім.Труша. На той час це була дуже серйозна школа, – каже художник, – власне, й зараз вона не пасе задніх. Я дуже багато почерпнув від викладачів та студентів. Але власну манеру написання картин знайшов вже тоді, коли почав серйозно займатися малюванням. Це було приблизно 20 років тому, коли мене ще молодого невідомого нікому художника запросили розмальовувати церкву.
Церква Архістратига Михаїла в селі Верин (Львівщина)
В церкві Архістратига Михаїла у селі Верин поблизу Миколаїва з’явився Андрій Кузьменко («Кузьма») в образі Івана Хрестителя. Так само на розписах можна побачити єпископа УГКЦ Бориса Гудзяка, верховного архієпископа УГКЦ Святослава Шевчука, героїв Небесної сотні Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Юрія Вербицького. Також уважні глядачі зможуть знайти й інші знайомі обличчя. Щодо зображення Андрія Кузьменка, то думка зобразити його з’явилася в місцевого священника Василя Говгери. «Єдинне обличчя, до якого я не мав прототипа, було обличчя Івана Хрестителя. На розписах є усі єпископи УГКЦ, крім кардинала Любачівського. Я хотів зобразити його, проте на усіх зображеннях він похилого віку. Коли «Кузьма» загинув, отець Василь запропонував мені зобразити його. Я відразу погодився, тим більше, що я є ще і музикантом, ми не раз із Кузьмою перетиналися», – розповідає Микола Гаврилів.
Малювати світських людей на стінах храму є доволі звичним для українського сакрального мистецтва. «Якби наші прадіди, які розписували храми свого часу, не намалювали гетьманів у церквах, то ми б і досі не знали, який на вигляд був Хмельницький», – вважає художник.
Прекрасна і скромна людина! Великий Талант!
Микола відкрив Нову сторінку в сакральному живописі. Але найголовніше, що це сміливий крок. Важливо те що, людям такий підхід подобається в кожного з нас в душі є Бог і кожен християнин прагне вдосконалюватись в Христі.
Сам живопис пастельними кольорами благо діє на душі людей.
Всі хто на іконах дуже живі, моють людяне, не холодне обличча і погляди у всіх свої, різні. Здорово! Окрема подяка за Кузьму.
Вперше побачила цю статтю! Респект!
Бо ж такого вже начиталися про розписи пана Миколи, що інколи і видкривати статтю не хочеться. А тут зі знанням справи та пошаною.
Окреме длбре слово про сайт, гідно зроблений. Все вміру, все якісно.