З кожного полотна Леоніда Давиденка на нас дивиться Україна – містична, загадкова, предковічна і прекрасна. В яку щасливу мить прийшло до нього це глибинне мистецьке прозріння, але, мабуть, тільки справді великим майстрам відкривається той потаємний код нації, той унікальний шифр, який вирізняє її серед інших етносів, робить її самобутньою і неповторною. Так відкрилася йому незвичайна техніка живописної гладі – оті короткі стібки, що ними вишита доля цілого народу, стали підвладними наповнена сонцем кольорова гама і несподівана композиція всіх його картин.
