Дмитро Стецько зачислений до тієї легендарної когорти мистців андерграунду, що зазнали переслідувань і замовчувань у 70-х, 80-х роках, чия творчість, що не вписувалася у рамки пафосного соцреалізму, бо опиралася на досягнення національної культури та історії, несла ознаки нових художньо-пластичних рішень.
Стецько Дмитро Григорович народився у листопаді 1943 року в селі Полонна (нині Польща). З 1973-го художник мешкав у Тернополі. Закінчив Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. Івана Труша. В перші роки Незалежності України був серед ініціаторів створення Національної Асоціації Мистців (заступник голови НАМу), член Національної Спілки художників України з 1990 року. У 1993 році вийшов зі Спілки за власним бажанням. Помер 06 січня 2017 року в м.Тернополі.
Моя дружина
Портрет матері
Портрет Івана Франка
Портрет Михайла Бойчука
Тарас Шевченко
Леся Українка
Княгиня Ольга
Портрет Богдана-Ігоря Антонича
Роксолана
Апостол
Архистратиг Михаїл
Білий портрет
В пам’ять мертвих
Весна
Віз радості і печалі
Віхи історії
Діана
Зелен-вечір
Знаковий портрет
Зняття з хреста
Йордан
Козацьке бароко
Лемківські пороги
Манекени
Монументальний розпис. Зима, Обласна дитяча поліклініка. м. Тернопіль.
Монументальний розпис. Осінь. Обласна дитяча поліклініка м. Тернопіль
На грець
Нас тут триста як скло
Ніч
Повз минуле
Посівач
Поскриптум
Поштівка з Франції
Розпряжений віз
Тайна вечеря
Тайна вечеря
Хрещені перелоги
Чумацький шлях
Я сніг привіз вам на коні