“Для мене найцікавіше в іконописній естетиці – динамічна пластика рисунку. Ніколи не можу підійти до роботи з готовою, наперед заданою концепцією. Лінія рисунку сама підказує розвиток певного образу, якщо намагатися прислухатися до неї, відчувати її живий рух, тонкі пластичні нюанси. Попри це працюю в рамках іконописного канону, але ніколи не знаю, яким буде кінцевий результат.”
Люба Яцків
Іконопис Люби Яцків виглядає надзвичайно виваженим – форми та кольори врівноважені, продумано допасовані. Однак, попри цю гармонію, у її роботах відчувається незбагненна динаміка, котра урухомлює образи, не дозволяє їм застигнути у величних монументальних поставах. Цей іконопис важко назвати безпосередніми інтерпретаціями візантійського, чи давньо-руського сакрального мистецтва. Радше, творчість Люби Яцків споріднена з мистецтвом бойчукістів та галицьких нео-візантиністів 20-30-х років ХХ ст. Стилістично крізь ці роботи відчувається відлуння робіт Ярослави Музики та Петра Холодного.
Яцків Любов Несторівна народилася 28 червня 1977 року у місті Львові. У 1991 – 1996 роках навчалася в Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша на кафедрі художнього текстилю. З 1996 по 2002 роки – навчання в Львівській національній академії мистецтв (кафедра сакрального мистецтва). З 2002 року – викладач кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ.
Свята Софія
Адам і Єва
Адам називає тварин
Святі воїни
The Dormition icon is particularly striking, both in its power and simplicity. Exquisite work that lifts up the human soul to things well beyond the merely ephemeral.