Романюк Ярослав Михайлович народився 28 жовтня 1985 року в с. Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області. Навчання малярства розпочав ще зі шкільних літ в дитячій художній школі м. Надвірна.
2000-2003рр. – навчання в Івано-Франківському професійному будівельному ліцеї. Здобув спеціальність виконавця художньо-оформлювальних робіт (п’ятого розряду).
В 2008 році закінчив навчання в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (художній факультет). Блискуче захищає магістерську роботу про творчість живого класика українського живопису – Зеновія Кецала. На даний час проживає в м. Калуш Івано-Франківської області. Займається настінним розписом, аквареллю, олійним живописом. 
Р
Художник Валентин Рекуненко
Рекуненко Валентин Васильович народився в 1955 році в місті Токмак Запорізької області. У 1974 р закінчив Дніпропетровське художнє училище. З 1987 року член Національної Спілки художників України.
Хата художника Артема Рогового
– Хата – це образ будинку, внутрішнього світу художника, – ділиться Артем Роговий. – Близько десяти років живу в Харкові, але взагалі я виходець з села – виріс в цьому середовищі і тому вона мені близька. Живучи в місті, художник їздить за спогадами і враженнями туди, де пройшло його дитинство – до бабусі, яка живе в невеликому селі Чернігівської області. Там він робить постановки і замальовки, збирає фотоматеріали, а приїхавши до Харкова, не вилазить з майстерні. 
Картина Рєпіна “Приплили”
Вже ніхто, напевно, не зможе пригадати, коли в побут увійшла крилата фраза – «Картина Рєпіна« Приплили », тим самим сплутавши всі факти в історії. Насправді картина, яку всі мають на увазі, була написана в 1870-х роках і в дійсності носить назву «Ченці (Не туди заїхали)». Написав її Соловйов Лев Григорович. Сюжет у ній забавний – оцініть самі! Ситуація незручна, але іноді в такий же може опинитися кожен з нас. Звідси і популярність цієї фрази «Приплили …».
Коти і собаки в картинах Генрієтти Роннер-Кніпп (Henriette Ronner-Knip)
Генрієтта Роннер-Кніпп – данська художниця-анімалістка, відома своїми зображеннями кішок і собак. Народилася художниця в Амстердамі в далекому 1821 році, незважаючи на це, протягом багатьох років її роботи захоплюють і розчулюють глядачів, особливо любителів тварин.
Ілля Ріпин – видатний український художник
5 серпня 1844 недалеко від Харкова, в містечку Чугуєві народився хлопчик, який отримав ім’я Ілля. Він з’явився на світ у родині так званих «військових поселян», що в табелі про ранги перевищувало звання хіба що кріпака. Тим не менш, саме Іллі Юхимовичу Ріпину належало стати одним з найбільш знаменитих художників, майстром портрета і майстром побутових та історичних сцен. Розраховувати на гідну освіту Іллі Ріпину не доводилося, а тому він став курсантом військової школи, поступив на відділення топографії. Тут вперше і проявився його художній талант і пристрасть до образотворчого мистецтва. Але Іллі не пощастило — відділення топографії при військовій школі було невдовзі закрито.
Батько хлопчика поступився настійним проханням Іллі і влаштував сина учнем іконописця Бунакова. Близько чотирьох років Ілля Ріпин працював в артілі Бунакова, займаючись іконописом і реставруючи стародавні іконостаси. Однак хотілося йому зовсім іншого. На церковних замовленнях він зібрав сто рублів і в 1863 році відправився в Петербург. Але спроба вступити до художню Академію провалилася — адже Ілля ніякого поняття не мав про класичний малюнку. Для того щоб заповнити цю прогалину, юний художник вирішив вступити в малювальну школу, в якій викладав І. Н. Крамськой. Крамський незабаром звернув увагу на роботи талановитого юнака і якось запросив його в гості.
Художник Ігор Роп’яник
Роп’я́ник Ігор Остапович (25 жовтня 1957, Станіслав, нині Івано-Франківськ) — український живописець, журналіст.
Малювати любив змалку, однак в юнацькі роки більше тяжів до фотографічної творчості і кіномистецтва (учасник багатьох фотовиставок, автор декількох кінострічок, які демонструвалися на оглядах-конкурсах аматорських фільмів). Під час служби в армії (1975-1977) захопився ще й різьбою по дереву. І лишень після того, як вступив у Львівський університет й унирнув у вир культурно-мистецького життя древнього Львова з його численними музеями, галереями, художніми виставками, тоді й зрозумів, що малярство – його друга, а може, й головна стихія. Паралельно з набуттям журналістського фаху навчався у Московському заочному університеті мистецтв, брав приватні уроки у відомих львівських митців Володимира Ткаченка, Володимира Патика, Зеновія Кецала. Тоді ж, у студентські роки, у Львові відбулись і його перші персональні виставки, які отримали схвальні відгуки і високу оцінку глядачів
