Микола Федяєв пише дивовижні картини – в них скільки фарб, стільки і запитань, в них яскравий і барвистий світ.
Офіційній сайт, блог та архів
Микола Федяєв пише дивовижні картини – в них скільки фарб, стільки і запитань, в них яскравий і барвистий світ.
“Ромео і Джульєта” – трагедія Вільяма Шекспіра, в якій розповідається про трагічне кохання двох молодих веронців із ворожих родин. П’єса написана десь приблизно в 1595 році, або раніше. Видання цієї трагедії видавництвом “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” здійснено двома знаковими майстрами сучасного українського культурного простору —Юрієм Андруховичем та Владиславом Єрком. Їхня версія « Ромео і Джульєтти» — це щаслива нагода пережити безсмертний твір по-новому, гостро відчути його вічну актуальність і сучасність. Дуже багато художників проілюстровали «Ромео і Джульєтту»! Владислав Єрко не хотів повторюватися. А взагалі кожен художник шукає, що йому було би цікаво втілювати. Єрко — художник великого таланту, він шукає свої магніти.
З кожного полотна Леоніда Давиденка на нас дивиться Україна – містична, загадкова, предковічна і прекрасна. В яку щасливу мить прийшло до нього це глибинне мистецьке прозріння, але, мабуть, тільки справді великим майстрам відкривається той потаємний код нації, той унікальний шифр, який вирізняє її серед інших етносів, робить її самобутньою і неповторною. Так відкрилася йому незвичайна техніка живописної гладі – оті короткі стібки, що ними вишита доля цілого народу, стали підвладними наповнена сонцем кольорова гама і несподівана композиція всіх його картин.
Ілля Паньок художник широкого діапазону. Його таланту доступні як монументальні розписи, портретний жанр, вітражі, ескізи ювелірних прикрас так і графічні композиції. Він може бути різним і при цьому залишатися самим собою. У своїх полотнах живописець намагається художніми засобами розкрити історичний розвиток української культури, показати долю як окремих людей, так і нації в цілому. Спираючись на невичерпані духовні традиції, власне осмислення історії та культури, художник відкриває свій власний творчій метод, свій стиль, що ґрунтується на поєднанні національних традицій з досвідом європейського класичного мистецтва з ознаками романтизму та модернізму, передусім сюрреалізму, в результаті чого народився індивідуальний стиль І. Панька – романтичний сюрреалізм.
Соченко Марина Петрівна народилась 22 грудня 1963 року у місті Києві.
У 1982 році закінчила Республіканську художню середню школу ім. Тараса Шевченка, після чого вдосконалювала майстерність у приватній студії Віктора Зарецького.
У 1989 році закінчила Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури ( НАОМА)
З 1992 року – член Національної спілки художників України.
У 1993-1997 роках – навчалася в аспірантурі Академії мистецтв. З 1998 року викладач кафедри живопису НАОМА.
Демко Олег Олексійович народився 8 жовтня 1969 року. В 2001 році закінчив Львівську академію мистецтв. Після закінчення Академії Олег Демко працював художником- ілюстратором у львівських видавництвах «Універсум» та «Експрес», протягом 2002–2004 років — старшим викладачем кафедри дизайну Хмельницького національного університету (дисципліни — живопис, основи композиції). З 2004 року — член Волино- Подільської геральдичної колегії. Живе у м.Хмельницькому.
“Катерина творить своєрідний, променистий, барвистий живопис. Витончені, дзвінкі колористичні сполучення барв художниці наслідують барвистість і ніжну поетику українського народного мистецтва, сюжетні лінії збагачені етнографічними темами та мотивами. Тонкий ліризм, багатозначність персоніфікованих, доброзичливих образів, наративність і споглядання присутні в її картинах”. Лідія ГУРСЬКА, мистецтвознавець
Картини Наталії Дерев’янко повертають нас у дитинство, дарують радість і гарний настрій. На її зворушливі персонажі неможливо не звернути уваги … біляві дівчатка, янголята, маленькі звірята, кличуть нас в казку, і хочеться піддатися цьому настрою, довіритися і прямувати покликом душі. Наталя творець дитячих снів, які несуть доброту і душевний спокій.