Сьогодні продовжуємо серію коломийок, а зокрема познайомлю вас із жартівливими коломийками. Жартівливі коломийки найперше пов’язані з тим , як молоді люди приходять на різноманітні гулянки, де добирають собі пару, закохуються одне в одного, змагаються із суперниками за прихильність дівчини чи хлопця, зустрічаються, одружуються тощо. Однак весь цей неодмінний процес відбувається із численними жартами й смішками, без яких наш життєрадісний народ не обходиться в жодних життєйських ситуаціях.
Ти горбачу, ти шмаркачу, в червонім поясі,
А ти мене не чіпай, до мене ти засі.
Через гору високую скакали зайонци,
Купували дівки кота за штири тисьонци.
Калиночка пристигає, вершок зеленіє,
На дівчину пригодочка, робити не вміє.
Ой на горі воли в ярмі, а вівці пасуться,
Ой так дівку дітьки гонять, аж люди сміються.
Ходять кози попід лози, вівці берегами
Сором дівці при горівці та ще з парубками
Не піду до хати спати бо в хаті блощиці,
Але піду до стодоли межи молодиці.
Ой чому ти не така, як твоя мамуня,
За мищину ягідок продала татуня.
За мищину ягідок, за торбинку проса,
Та й купила за ті гроші хустинку до носа.
Ой не смійся, дівчинонько з мого капелюха,
Я ся з тебе не смію, що ти клаповуха.
Ой на гори сніги впали, гори побіліли,
Чогось наші, товаришу, дівки помарніли.
А великі помарніли, що не молодиці,
А маленькі помарніли, що малі ще циці.
Навчила ня мама жати, а тато косити
Коби були ще навчили дівчата любити.
Там на горі конюшина, лиш би коні пасти,
Так мі кортить до дівчини, як злодія вкрасти.
Я пожену коні пасти, най коні пасуться
Я дівчину на купину, най ноги трясуться
Я пожену коні пасти, я си коні попасу,
Котра дівка молоденька, тота любить кобасу.
А я згори на долині черемшину ріжу,
Як догляну файну любку, на колінах лізу.
