Офіційній сайт, блог та архів
Кара Олександр Дмитрович народився 14 квітня 1956 року в селі Нові Трояни Болградського району Одеської області. Академічну освіту здобув на художньо-графічному факультеті Одеського педагогічного інституту імені Ушинського (1977–1982 рр.). Член НСХУ (2000). Заслужений художник України (2012). Живе і творчо працює у м.Ізмаїл.
Багній Мар`ян народився 1 грудня 1947 року в с. Стрільбище Старосамбірсього району Львівської області . Закінчив Стрийське училище за профілем «Художня ковка», відтак навчався в Миргородському керамічному технікумі. По завершенню навчання молодого художника направили на роботу на Хустський керамічний завод. Близько п’яти років працював на заводі, пізніше – на Хустській фабриці художніх виробів, а з періоду набуття Україною незалежності – вільний художник.
Кузьмак Ігор Степанович народився 15 червня 1965 року в місті Львові. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Член правління Львівської обласної організації НСАУ. Керівник ТзОВ “Укрдизайнгруп”
СКАКАНДІЙ ВАСИЛЬ ЮЛІЙОВИЧ народився 4 березня 1941 року в с.Середнє Ужгородського району Закарпатської області. У 1951-1958 роках – відвідує студію образотворчого мистецтва в Ужгороді ( керівник Золтан Баконій). У 1965 році закінчив графічний факультет Київського державного художнього інституту. 2000-2004 – викладач Ужгородського коледжу мистецтв ім. А Ерделі. З 2004 року – викладач Закарпатського художнього інституту. Заслужений художник України (1990). Народний художник України (2007). Член Національної спілки художників України.
КОЗІН Петро Дмитрович народився 21 листопада 1926 року в с. Комаєво Мордовської АР. Закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва в 1956 році. Педагоги з фаху – Й. Бокшай, Р. Сельський. Член Національної спілки художників України від 1967 року. Заслужений художник України (2007). Помер 22 грудня 2013 року в м. Черкаси
Працював у галузі монументального та станкового живопису. Для творчості Козіна характерні відчуття межі реального та умовного, цілісність та чіткість силуетів. Автор розписів, мозаїк, вітражів, живописних жанрових полотен, пейзажів, натюрмортів, портретів.
Хілько Ігор Олегович народився 26 травні 1969 року у м. Сокиряни Чернівецької області. У 1987 році закінчив Республіканську художню середню школу(архітектурний факультет) імені Т.Г.Шевченка в м. Києві. З 1992 по1997 був студентом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (художньо-графічний факультет). З вересня 1997 року почав працювати на посаді викладача мистецьких дисциплін (рисунок, композиція, історія мистецтв) у Чернівецькому професійно художньому училищі №5. На кафедрі початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича з 2000 року. Працював на посаді реставратора творів живопису у Чернівецькому художньому музеї. Заступник декана факультету «Архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва» Чернівецького національного університету. У 2004 році був прийнятий до Національної спілки художників України. Голова Чернівецької обласної організації Національної Спілки художників України (з 2013 року).
Малинка Микола Панасович народився 16 лютого 1913 року в селі Лісняки,тепер частина міста Яготин, Пирятинського повіту, Полтавської губернії. Після закінчення семирічки у 1929 році Микола Малинка поступив до Харківського кооперативного технікуму на книжкове відділення. Восени 1933 року поступив до Київського художнього інституту на графічний факультет та закінчує перший курс. У 1934 році в Києві три інститути (Харкова, Одеси та Києва) реорганізувався в один Всеукраїнський Художній Інститут. Після всіх конкурсних випробувань допущених студентів трьох вузів, в тому числі і Миколу Малинку зарахували спочатку на підготовчий курс, після чого він закінчив ще два курси живописного факультету. З 1937 по 1939 рр. – військова служба. Одразу ж після демобілізації у грудні 1939 р., на початку 1940 р. Миколу Малинку відряджено до м. Косів Станіславської області (пізніше Івано-Франківської) для організації там на Гуцульщині художньо-промислового училища. Спочатку він працював як в.о. директора, а потім завучем та художнім керівником. Молодий художник був захоплений красою Карпатських гір, багатством місцевого етносу та фольклору з яким його назавжди пов’язали спогади з цим чудовим краєм. Але у зв’язку з важким сімейним станом (батько був паралізований, а маленька донька лежала в гіпсі) через рік він був змушений повернутися до рідного села. В Яготині художник брав активну участь у створенні історичного музею, вів студію образотворчого мистецтва. З 1955 року – член Київського товариства художників До виходу на пенсію у 1973 р. працював в живописно-скульптурному комбінаті Київського обласного відділення художнього фонду. Помер 14 грудня 1999 року у м.Яготин.
Дувірак Валерій Григорович народився 09 липня 1951 року у місті Коломия Івано-Франківської області. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва у 1979 році. Відтоді працював на Івано-Франківському художньо-виробничому комбінаті: від 1982 – головний художник, 1984–2003 – художник монументального цеху. Член Національної спілки художників України (1989). Живе і творчо працює у м.Івано-Франківську.
Негода Борис Михайлович народився 07 квітня 1944 року у селі Калиня Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Закінчив у 1961 році Чернівецьке художньо-ремісниче училище, а у 1974 році — факультет графіки Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Від 1974 року працює в Кам`янці-Подільському художником-графіком від Чернівецької обласної спілки художників. Від 1997 року викладач живопису Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині нині національний університет ім І.Огієнка), від 1999 року доцент кафедри образотворчого мистецтва. Член Національної спілки художників України ( 1977). Заслужений художник України (1999).
Людина