Андрі́й Васи́льович Волоща́к народився 31 серпня 1890 року в с. Мшанець Старосамбірського району Львівської області, помер 6 серпня 1973 року у Львові — український поет. У 1963 році написав віршовану казка-поему про Довбушеві скарби. Видана у Львівському видавництві “Каменяр” (1963,1976) з ілюстраціями С.Караффи-Корбут.
Львівські художники
Художник Грималюк Микола Петрович
Грималюк Микола Петрович народився 14 листопада 1954 року в місті Косові Івано-Франківської області. У 1975 року закінчив Косівський технікум народних художніх промислів (Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва), а у 1982 році — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (Львівська національна академія мистецтв). У 1993 — 2000 роках викладач кафедри рисунку Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І.Труша, з 2000 року — старший викладач кафедри академічного живопису Львівської національної академії мистецтв. Член Національної спілки художників України з 2000 року.
Львівський художник Петро Сипняк
Сипняк Петро Михайлович народився 29 січня 1959 року у селі Лани Галицького району Івано-Франківської області. У 1980-1985 роках навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. З 1989 року член Національної спілки художників України. Член Спілки художників «Клуб українських мистців» (КУМ). З 2002 року — заслужений художник України, а з 2014 року- Народний художник України. Живе і працює у Львові.
Портрети Галини Константюк
Портрети Галини Константюк – це картини із вигаданими героями, за якими ховаються реальні люди. Це можуть бути знайомі художниці, друзі або ж просто випадкові люди. Ці образи врізаються в пам’ять, оскільки наповнені колоритними барвами, незвичайними українськими мотивами. Кожен портрет – це унікальна історія про людину, прочитати яку можна придивившись на риси обличчя.
Художник Андрій Шумський
Шумський Андрій Михайлович народився 14 грудня 1977 року в м.Луцьк.
У 1995 році закінчив три курси Косівського УПДМ (відділ монументального живопису), а у 2002 році закінчив навчання у Львівській Академії мистецтв (відділ реставрації). Проживає у м.Львові.
“Наївне” малярство Ольги Кваші
Полотна художниці Ольги Кваші навіть використовують лікарі у психотерапії, а її ілюстрації вдало довершують тексти дитячих книжок. Пейзажі на її полотнах видаються часом таємничими, казковими, іноді художниця вихоплює один момент, одне враження – і передає його в картині. Ольга пишається, що змогла довести, що художник – це фах, любить Львів, який «прийняв» її і став середовищем постійного творчого натхнення, мріє про те, щоб якомога більше знайомитися з людьми і глибше пізнавати їх, адже, за словами художниці, людина – то цілий космос.
Художник Коропчак Степан Григорович
Коропчак Степан Григорович – український живописець, графік, має свій яскраво-виражений стиль живопису в імпресіоністичній манері.
Львівський художник Роман Романишин
Художник, графік, живописець, скульптор. Роман Романишин володіє практично всіма відомими графічними техніками. Він є одним з найвідоміших графіків Європи, котрі займаються кольоровим офортом (глибокий друк). Зокрема особливу славу як графік Роман Романишин здобув за віртуозне володіння технікою кольорового офорту, друкованого в три дошки. Творить в техніці олійного живопису на полотні, а також в техніці левкасу на дерев’яній основі. Для його творчості характерними є глибина та насиченість кольорів, наповнення творів символами та знаками, котрі перегукуються з народним.
Картини-містерії Богдана Панчишина
Картини-містерії Богдана Панчишина сповнені фантазії і дивляться в історію людства. Він прагне відобразити свої внутрішні переживання. Основний об’єкт його образотворчого мистецтва – природа. Класична техніка його малюнка бере початок в період раннього ренесансу, в першу чергу, у Сандро Ботічеллі, а також просліджується символізм і сюрреалізм Сальвадора Далі
Малярство Бориса Буряка
Художник Борис Буряк -представник українського експресіонізму, поетика і мова творчості якого виходить з глибокої національної традиції українського та візантійського іконопису, “”іде в ногу”” з часом, має свою неповторну цінність. На базі власного мистецького досвіду творець намагається перекинути незримий міст у широкий простір світової художньої традиції, відбиваючи в ній тенденції як прадавньої відчизняної образності, так і сучасного сприйняття, творячи свою власну філософську концепцію.
Художник вважає, що завдання живописця полягає «не у малюванні кольорових плям, а у мисленні ними». Автор трактує колір «не як чисту барву», а як «складну субстанцію», Орест Голубець, доктор мистецтвознавства