Художник Богдан Салій
Львівські художники
Художник Юрій Бандера
У 1994 році закінчив університет “Львівська політехніка ” за спеціальністю “Архітектура.”
З 2001 року працює викладачем у Вищому художньому професійному училищі м.Стрий. Член Національної спілки художників України
Художник Володимир Немира
Художник Кузьмак Ігор
Кузьмак Ігор Степанович народився 15 червня 1965 року в місті Львові. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки. Член правління Львівської обласної організації НСАУ. Керівник ТзОВ “Укрдизайнгруп”
Художник Микола Молчан
Пріорітетним для Миколи Молчана є мистецтво, в основі якого є людина. Відрізняється від антропоцентризму тим, що Людина є суперечливим створінням: вона, на жаль, не завжди є центром та найвищою метою Всесвіту. Крім філософської сторони окрему увагу приділяє тому, як пластика тіла людини може дати поштовх до створення архітектури.
Людина
Художник Богдан Мусієвський
Мусієвський Богдан народився 20 жовтня 1955 року у Львові. Закінчив Львівський коледж прикладного та декоративного мистецтва ім.Івана Труша. З 1983 року член Національної Спілки художників України. Заслужений художник України. Працює в галузі станкової графіки і станкового малярства. У 2006році присуджена премія імені Івана Труша.
Художник Ігор Мікула
Мікула Ігор Ярославович народився 1 березня 1965 року в місті Львові. У 1981 – 1989 роках навчався і закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва на кафедрі художнього скла. З 1998 року – старший викладач кафедри академічного живопису Львівської національної академії мистецтв. Член Національної Спілки художників України (2008), член Клубу українських митців, член Львівського товариства шанувальників мистецтв.
Іконопис Люби Яцків
“Для мене найцікавіше в іконописній естетиці – динамічна пластика рисунку. Ніколи не можу підійти до роботи з готовою, наперед заданою концепцією. Лінія рисунку сама підказує розвиток певного образу, якщо намагатися прислухатися до неї, відчувати її живий рух, тонкі пластичні нюанси. Попри це працюю в рамках іконописного канону, але ніколи не знаю, яким буде кінцевий результат.”
Люба Яцків
Іконопис Люби Яцків виглядає надзвичайно виваженим – форми та кольори врівноважені, продумано допасовані. Однак, попри цю гармонію, у її роботах відчувається незбагненна динаміка, котра урухомлює образи, не дозволяє їм застигнути у величних монументальних поставах. Цей іконопис важко назвати безпосередніми інтерпретаціями візантійського, чи давньо-руського сакрального мистецтва. Радше, творчість Люби Яцків споріднена з мистецтвом бойчукістів та галицьких нео-візантиністів 20-30-х років ХХ ст. Стилістично крізь ці роботи відчувається відлуння робіт Ярослави Музики та Петра Холодного.
