Андрі́й Васи́льович Волоща́к народився 31 серпня 1890 року в с. Мшанець Старосамбірського району Львівської області, помер 6 серпня 1973 року у Львові — український поет. У 1963 році написав віршовану казка-поему про Довбушеві скарби. Видана у Львівському видавництві “Каменяр” (1963,1976) з ілюстраціями С.Караффи-Корбут.
Караффа-Корбут С
Ілюстрації Софії Караффи-Корбут до поеми Івана Франка “Іван Вишенський”
Тема: зображення аскетичного усамітнення Івана Вишенського на горі Афон. Ідея: «служіння Богу не в відірваності від світу, а в праці для рідного народу» (В. Погребенник). Основна думка: призначення кожної людини — жити заради інших, прагнути надати допомогу ближньому, навіть якщо для цього потрібно пожертвувати своїм життям. Жанр: психологічно-філософська поема.
Софія Караффа-Корбут . Ілюстрації до повісті Гната Хоткевича “Камінна душа”
Гнат Хоткевич (1877-1838) – самобутня творча постать: письменник, критик, літературознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф, автор багатьох новел, оповідань, повістей, романів. Повість “Камінні душа”, яка написана у 1911 році, оповідає про життя опришків на Гуцульщині в XIX столітті на тлі трагічної долі Дмитра Марусяка, його коханих Катерини і Марусі. В 1970 році у видавництві “Дніпро” вийшла книга Г.Хоткевича “Камінна душа” з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут.
Ілюстрації Софії Караффи-Корбут до книги І.Франка “Малий Мирон”
“Життя, − говорив Франко,− мені мало всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце”.
Ілюстрації Софії Караффи-Корбут до історичного роману Б.Загорулька “Чорногора” (книга 2)
У другій книзі історичного роману “Чорногора”, яка вийшла у видавництві “Каменяр” у 1984 році (перша книга вийшла в 1980 році), Борис Загорулько на широкому фоні соціально-політичного життя Прикарпаття середини XVIII сторіччя висвітлює боротьбу гуцульських опришків під проводом Івана Бойчука
Ілюстрації Софії Караффи-Корбут до “Останніх орлів” М.Старицького
Історична повість «Останні орли» М. Старицького вперше опублікована російською мовою під назвою «Последние орлы» в газеті «Московский листок» (1901 р., №№ 4 – 363). З того часу вона ніколи не передруковувалася, і лише в 1968 році видавництво «Дніпро» випустило її з деякими незначними скороченнями в перекладі на українську мову Микити Шумила та Євгена Михайлюка. Ілюстрації до львівського видання 1990 р. виконала художниця Софія Петрівна Караффа-Корбут.
“Лісова пісня” Софії Караффи-Корбут
Софія Караффа-Корбут творила унікальні роботи. Рука художниці створила художні образи Залізняка і Гонти, Кармелюка і Довбуша, Гамалії та Прометея, Івана Підкови та Яна Гуса. Ілюструвала Шевченкового «Кобзаря. Завершила свою творчість Караффа-Корбут ілюстраціями до драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», яку вважають вершиною її творчості. На чорному мармурі її надмогильного пам’ятника Мавка тягне свої долоні вгору, до сонця.