Стилістика її робіт обумовлена традиціями харківської школи станкового живопису. Однак, не виходячи за рамки реалізму, автор прямує шляхом експерименту і пошуку нових засобів виразності. В арсеналі її майстерності техніка а-ля прима, використання лессировок, техніка декупаж, високий ступінь пластичної грамоти в малюнку. У своїх картинах вона сміливо поєднує технічні прийоми живопису та графіки – кольорові плями, що тануть в просторі контури силуетів, тонкі колористичні нюанси, об’ємну моделіровку форми і декоративні елементи зображення. Художниця досить багато часу приділяє жанру пейзаж. Автор осмислено ставиться до вибору «мотиву».
