Петро Сахро був справжнім співцем гуцульського краю, одним з небагатьох прикарпатських художників, котрі закладали підвалини живописного мистецтва регіону. Краса і поетична сила його робіт – в любові до рідної землі і свого народу, приналежність до якого він весь час декларував на своїх полотнах. Художник сповідував реалізм у своїй творчості, однак виробив власну творчу манеру, побудовану на співіснуванні пленерної правдивості та опоетизованого узагальнення, а також схильності до декоративної побудови картини. 
