Рябцев Володимир Володимирович народився в місті Харкові 6 червня 1964 року. Закінчив Харківське художнє училище в 1983 році. У 1986 році вступив до Харківського художньо-промисловий інститут. Закінчив у 1991 році.Член Спілки художників України.
Офіційній сайт, блог та архів
Рябцев Володимир Володимирович народився в місті Харкові 6 червня 1964 року. Закінчив Харківське художнє училище в 1983 році. У 1986 році вступив до Харківського художньо-промисловий інститут. Закінчив у 1991 році.Член Спілки художників України.
Черватюк Володимир Олексійович народився 22 вересня 1950 року в м. Києві.
У 1968 році – закінчив республіканську художню школу, а у 1974 році Київський державний художній інститут.
В 1977 році прийнятий до Спілки художників СРСР. З 1995 року працює старшим викладачем, з 2010 року – доцентом кафедри живопису і композиції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Заслужений художник України.
У творчості Василя Федорука колір відіграє своєрідну роль музи, яка надихає на підсилення відображених емоцій, створюючи собі імідж культового художнього засобу. Споглядаючи такі твори, можемо зробити висновок, що автор думає, аналізує та мріє кольором. Його багатство виступає об’ємною субстанцією, що, перебуваючи в межах свого полотна, сприяє поглибленню внутрішнього багатоголосся. Проте творчість живописця наповнена пошуками нового типу колористики, де зустрічаємо глибину та рівновагу у взаємодії кольору й світла, а також гармонізацію співвідношення «гарячого» й «холодного», яскравого і тьмяного. (Оксана Федорук-Терлецька, мистецтвознавець)
Опалинський Роман Станіславович народився 20 листопада 1962 року в м. Городок Львівської області. У 1992 році закінчив Львівський державний інститут ужиткового та декоративного мистецтва ( учителі Б.Галицький, А.Соболєв). Член Національної спілки художників України (1995, Львівська організація). Працює в галузі станкового живопису та декоративно-ужиткового мистецтва.
Юрій Іванович Химич – видатний український майстер архітектурного пейзажу ХХ століття, архітектор, графік, педагог. Заслужений художник і архітектор України. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990). Член Національної спілки архітекторів України (з 1955 року) і Національної спілки художників України (з 1962 року). Юрій Іванович Химич знаменитий як художник і архітектор. У своїй педагогічній практиці він завжди акцентував увагу на те, що ці два поняття взаємозалежні. Юрій Химич створив серії робіт присвячених Україні, де відобразив архітектуру Києва, Чернігова, Львова, Кам’янця-Подільського, Гуцульщини, Придніпров’я, Слобожанщини, Криму. Роботи Ю. Химича важко вписати в рамки того чи іншого формату. Серед архітекторів його вважали художником. Серед художників – архітектором. Творчість Химича поділяють на три періоди: ранній – реалістично-акварельний, шістдесяті – час змін і зрілий період, коли художник формально повертається до реалізму, але реальність яку він зображує вже набуває нового символічний характер.
Петро Магро увійшов в історію мистецтва як художник-графік, створивши численні серії робіт, які славили індустріальну і хліборобську Дніпропетровщину. Впродовж останнього десятиріччя він був автором живописних творів, які традиційно оспівують природу рідної України
В книгу відомого українського письменника Степана Васильченка (1879-1932) увійшли легенда, новели, оповідання та уривки з повістей для дітей та про дітей. Вони долучають юних читачів до багатого та різноманітного світу природи, прищеплюють їм відчуття гармонії, краси, добра, людяності, любові до праці. Видана у 1982 році у видавництві “Каменяр” з ілюстраціями Софії Караффи-Корбут.
Костянтин Могилевський, заслужений художник України, народився 22 травня 1953 року в місті Луганську . У 1972 році закінчив живописне відділення Луганського державного художнього училища. У 1981 році з відзнакою закінчив Харківський художньо-промисловий інститут за спеціальністю монументально-декоративне мистецтво. З 1988 року – член Національної спілки художників України.
Помер 20.04.2020
Юрко Кох — особистість дуже начитана і багатогранна. Стильний художник-ілюстратор низки добротних книжок, автор і співавтор понад 180 виставок в Україні та світі, він — той, без кого сучасний мистецький Львів таким, яким він є, бути не може. До безтями залюблений у рідне віртуальне ретромісто. Зі інтерв’ю Юрка Коха для журналу “CITY LiFE”: “Маньєризм — це завжди будь ласка. Мій творчий світ інакший, ніж той, який за вікном. У найменших деталях. Якби світ збудувати за моїми картинами — то все було би інакше: суспільство, відносини між людьми, навіть кольори життя помінялись би. І помінялися б на краще, бо взаємини між моїми персонажами ліпші, ніж реальні взаємини між людьми. Мій світ більш вимірений, ніж тримірна реальність, але він — не для загалу, а для ініційованих, до котрих цей загал мав би дотягуватись.
Про Василя Непийпиво український письменник Павло Загребельний писав: «Який безмежний і всемогутній цей художник! В його душі живуть тисячолітні ліси й задумливі села, велелюдні міста і тихі води, він відкриває велику поезію в безмовності придніпровських пагорбів і цвітінні гречок, соняшників, льону, він І сам присутній у кожному шереху осіннього листка, що падає з дуба, в щонайнепомітнішому переблиску лісового серця і закликає бути присутніми й нас, бути учасниками таємничого процесу творення, невпинних пошуків краси всього сущого і великих відкрить».