Художник-шістдесятник Веніамін Кушнір

В Е Н І А М І Н К У Ш Н І Р належить до тих небагатьох митців, які у задушливі роки панування тоталітарної системи і соцреалізму торували шлях в українському національному мистецтві. “Я український художник, і моя творчість повинна бути національною”, – таке було його кредо. Романтик і мислитель, він завжди прагнув до свободи, малював лише те, що хотів, те що глибоко хвилювало. У творчій свідомості художника на першому плані було почуття громадянської відповідальності за історичну долю України. Він активно включився у рух шістдесятників, очолював секцію художників Клубу Творчої Молоді.

Народився Веніамін Володимирович Кушнір 7 січня 1927 року у с.Рудка Хмельницької обл. Мати походила з шанованої на селі заможної родини, двоє її братів були воїнами УПА. Дух національної свідомості супроводжував його з перших років життя, а ще – мамина пісня і вірші Шевченка. Дитинство і юність минули на Поділлі. Саме тут він відчув себе художником.

VKushnir_1991_Avtoportret-zi-svichkoju_K-t_42 Автопортрет із свічкою

Професійну освіту Веніамін здобув у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва (1948-1953 рр.) в майстернях Р.Сельського, І.Гуторова, Й.Бокшая. Студентські роки пройшли у наполегливій праці, у пошуках власного стилю. Художник рано визначив свої позиції у малярстві, що спиралися на традиції українського мистецтва, народну культуру, на філософію Г.Сковороди і творчій геній Т.Шевченка, авангардизм О.Архипенка і М.Бойчука. Після закінчення інституту В.В.Кушнір два роки викладав у художньому училищі М.Дніпропетровська. З 1954 року – член Спілки художників. З 1956 року жив у Києві. Тут він створив свої великі полотна “Лісоруби”, “Плотогони”, “Червоні маки”, що відразу привернули увагу майстерністю, людяністю, щирістю.

Червоні маки, 1961

Філософське осмислення складності внутрішнього світу людини художник втілив у численних портретах, що відтворюють український національний характер. Його пейзажі, натюрморти привертають увагу вишуканістю форми, технічною досконалістю, романтичним світобаченням краси рідної землі. Художник щиро закоханий у Карпати, Поділля, Київщину, багато поїздив та походив по тих місцях де творилась історія України. 19 червня 1992 р. художник відійшов у вічність.

Криве Поле. 1962. Картон, темпера