Еміль Муньє (Emile Munier) – французький художник, народився 2 червня 1840 в Парижі, представник академізму, студент Вільяма-Адольфа Бугеро. Його батько П’єр Франсуа був художником-драпірувальником і працював на виробництво Національних Гобеленів, мати, Марія Луїза Карпентьєра, трудилася полірувальником кашемірових тканин. Еміль і двоє його братів деякий час також працювали на виробництві гобіленів, але згодом стали талановитими художниками-живописцями. Навчаючись і працюючи одночасно, Еміль зблизився з професором Абелем Лукасом та його сім’єю. В результаті він одружився на дочці Абеля Генрієтті.
Еміль Муньє став великим прихильником академічних ідеалів в живописі і послідовником Вільяма Адольфа Бугеро (William Bouguereau), чий талант став одним з важливих факторів натхнення для молодого Муньє. Муньє і Бугеро стали друзями. У 1867 р Генрієтта Муньє народила сина, але через шість тижнів після пологів Генрієтта померла. У 1871 році художник закинув роботу в якості драпірувальника і повністю присвятив свій час картинам, він також став викладати живопис в класах для дорослих. Велика частина колекції картин Еміль Муньє в даний час зберігається в Музеї мистецтв м.Нью-Орлеана. Помер художник 29 червня 1895 року.