Офіційній сайт, блог та архів
Серед представників молодого покоління сучасних українських живописців окрему групу формують митці, творчість яких невпинно пов’язана з історією, культурними та мистецькими традиціями рідного краю, а їх мистецький доробок позначений національними художньо-стилістичними особливостями. Традиції народного мистецтва Бойківщини, мальовничі карпатські краєвиди лягли в основу творчих пошуків митця Левка Микитича, уродженця Нагуєвич.
Живописні полотна Віктора Маклока яскраві, самобутні, відрізняються особливим національним колоритом і індивідуальністю авторського почерку. Серед різноманіття сюжетних композицій особливе місце займає тема України. Прекрасно знаючи багатющу історію, побут і героїчні сторінки життя запорозького козацтва, автор створює полотна, наповнені героїчним романтизмом і гумором. Його творам характерні також ідейність і патріотизм, що є головним кредо творчості художника.
Збуджений веселий дух українського ярмарку, співчуття до нелегкої жіночої праці в «жнивах» або героїчний дух козацтва, все це можна побачити на опоетизованих полотнах майстра. 
Творчість Юрія Мацика – це калейдоскоп барвистого достатку і радісних образів. Така насичена і не підроблена позитивність будь-якого твору художника підкуповує навіть досвідчених цінителів, оскільки ця відкрита дитяча невимушена форма передачі дійсності здатна розтопити будь який лід критичного сприйняття.
ЛЮБОМИР МИРОСЛАВОВИЧ МЕДВІДЬ — художник, культуролог, педагог. Є одним з провідних фахівців теорії і практики синтезу мистецтв. Живописна творчість Л.Медвідя — яскравий прояв сучасного професійного мистецтва України, відомого поза її межами. Любомир Медвідь — художник гострих інтелектуальних реакцій на життя, діагностик морально-етичного стану суспільства й мандрівник маршрутами розтрачених сьогоденням вічних істин. Гуманістичні цінності для нього — не відсторонена категорія, а дієвий імператив, що консолідує в цілісність його громадянські почування й глибоко інтимні спостереження за природою людської психіки. У цьому постійному змаганні за людськість у людині митець долає найскладніші естетичні віражі, не терплячи пасивної розповідності чи пафосу. Його думки структуруються в певні алегоричні “вузли-формули”, співвідношення між якими становить багаторівневу авторську міфологію.
Олександр Мицник народився 13 серпня 1957 року в селі Мутин Кролевецького району Сумської області. У 1984 році закінчив Свердловське художнє училище ім.І.Д.Шадра. В даний час живе і працює в Єкатеринбурзі. Працює в техніці станкового живопису та графіки, в основному перевагу віддаючи пейзажу, натюрморту, жанровим сценам. Кумиром для нього є Архип Іванович Куїнджі.
Міло Манара ( народився 12 вересня 1945 року, м.Лузон, Італія ) створив своєрідну енциклопедію світового живопису, написавши близько 40 картин, що зображують великих живописців минулих століть.
“Мені іноді здається, що люди не можуть робити більше нічого, як тільки відтворювати собі подібних, вбивати і вбиратися …“ Міло Манара.
Львівська художниця Наталя Курій-Максимів – майстер художнього розпису по склу, витонченої і водночас дуже складної техніки. Скло, за своєю природою, предмет холодний. Незважаючи на це, картини художниці випромінюють незвичайну теплоту і доброту. Вони наповнені духом сімейної гармонії, яка черпає свою силу в українських національних традиціях. 
Еміль Муньє (Emile Munier) – французький художник, народився 2 червня 1840 в Парижі, представник академізму, студент Вільяма-Адольфа Бугеро. Його батько П’єр Франсуа був художником-драпірувальником і працював на виробництво Національних Гобеленів, мати, Марія Луїза Карпентьєра, трудилася полірувальником кашемірових тканин. Еміль і двоє його братів деякий час також працювали на виробництві гобіленів, але згодом стали талановитими художниками-живописцями. Навчаючись і працюючи одночасно, Еміль зблизився з професором Абелем Лукасом та його сім’єю. В результаті він одружився на дочці Абеля Генрієтті.
Володимир Єгорович Маковський народився 26 січня (7 лютого) 1846 року в Москві, помер 21 лютого 1920 року в Петрограді – російський художник-передвижник, живописець і графік, педагог, майстер жанрової сцени; академік (1873), дійсний член Петербурзької Академії Мистецтв (1893).
