Офіційній сайт, блог та архів
Поетичні образи Т.Шевченка в трактуванні Софії Караффи-Корбут отримали нове життя. Художниця надала зримості поетичному слову, плоті й крові, досягши того синтезу слова й зображення, який споконвіку розцінюється як високе досягнення мистецтва книги. Богдан Горинь
Працюючи над своїми творами, Світлана Стародубцева виробила власний мистецький стиль, що яскраво вирізняє її з-поміж інших художників, які теж джерельною базою творчості обрали багату українську народну традицію. Кожна створена художницею композиція традиційно скомпонована у квадраті, вона є прикладом довершеності в підборі елементів, гармонійної, продуманої кольорової гами та свідченням тонкого естетичного сприйняття світу.
Лілія Лесюк-Макушина народилась у 1967 році. Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів. У 1992 році закінчила Львівську Академію Мистецтв. Сергій Макушин народився в 1964 році в м. Івано-Франківську. У 1985 році закінчив Київський художньо-промисловий технікум. У 1991 році Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова. Сергій та Лілія є членами Національної Спілки Художників України.
Ольга Володарська-Іщук народилася у 1956 році в місті Львовi. Художню освіту отримала в училищі декоративного та прикладного мистецтва ім. І.Труша (художнє оформлення) та в інституті декоративно-прикладного мистецтва (художнє скло).
Яремків Михайло Миколайович народився в 1957 році на Стрийщині Львівської області. У 1973-1977 роках навчався у Самбірському педагогічному училищі, а у 1980-1982 роках – Стрийському МПТУ№16, де здобув кваліфікацію: художник-дизайнер. З 1993 по 1998 роки – Прикарпатський університет імені Василя Стефаника ( художній факультет). Працює викладачем образотворчого мистецтва у Самбірському державному педагогічному коледжі імені Івана Филипчака. З 2008 року – член Національної спілки художників України.
Михайло Білас працював у техніках гобелен. ткацтва, килимарства, ліжникарства та аплікації, виготовляє ляльки, декоративні квіти. Його роботи демонструють досконале володіння кольором, поєднання сучасного мистецького мислення та глибоких українських народних традицій Галичини, Прикарпаття й Гуцульщини.
Мирон Яців – яскравий представник української графіки двадцятого століття, корені якої сягають традицій перелому ХІХ-ХХ століть. Він витворив свій своєрідний образний ряд та окреслив свою власну естетичну концепцію та національний ідеал.
Унікальність робіт Сергія Гая в потужному, екзистенційно насиченому живописі, де імпульсивність живописної манери підкреслює монументальну «скелястість» персонажів. Хоча формально всі персонажі Гая доволі абстрактно-умовні, тим не менше кожен з них зберігає індивідуальність. Манера Гая – впевнений контур по недбало накладеному фарбовому шару, з великими шматками чистого тла, бризками – плюс «сутінковий», з активними контрастними рефлексами, колорит, що дозволяє автору балансувати на грані між імпресіонізмом моменту і «вічністю» архаїки. Роботи Гая наповнені легкістю і свободою, злегка дивакуваті, вони заворожують погляд. 
Ірина Фартух надзвичайно тонко відчуває колір, її картини наповнені світлом і дуже настроєві. Це карпатські пейзажі, львівські вулички, морські хвилі і квіти, квіти, квіти – виписані з великою любов’ю і ніжністю. Художниця делікатно, послідовно розпрацьовує традицію фігуративного малярства, віддавна утверджувану місті Львові багатьма видатними художниками, в сузір’ї яких виблискують імена І.Труша, О. Новаківського, Г.Смольського і О. Шатківського, а в повоєнну епоху – В. Патика, М. Андрущенка, М. Демця і П. Сипняка. Технологічно Ірина Фартух розвиває лінію фактурного живопису, започаткованого у Львові художниками першої хвилі авангарду ХХ століття – Я. Музикою й М. Сельською. Мистецтвознавець Андрій Дорош 
Волошенко Тамара Василівна народилася 30 червня 1952 року в с. Модричі Дрогобицького району Львівської області. Закінчила Львівську Академію Мистецтв (1976). З 1998 року доцент кафедри дизайну національного лісотехнічного університету. Член Національної спілки художників України (1995). Заслужений художник України (2005).
