Михайло і Інесса Гармаш не просто підписують свої роботи двома іменами. Вони разом живуть і разом працюють. Вони красиві, молоді та дуже люблять один одного – можливо, саме тому їх картини виходять такими сонячними, світлими, яскравими і, позитивними. Сміливий широкий мазок, соковиті фарби, професійна освіта, величезний досвід і вдалі сюжети в сумі дають чудовий результат – і ось вже багато років дівчата, квіти, діти, сонце і море цих художників радують око численних поціновувачів їхнього мистецтва.
Українські художники
Міський пейзаж на картинах Дмитра Даніша
Улюблений жанр Дмитра Даніша – міський пейзаж. Він малює міста, про які читав у книгах, чув по радіо або в бесідах людей, або бачив на поштових марках. На своїх картинах він створює нові країни і малює їх міста, вулиці, канали, двері і вікна. Чому нові? Тому, що його не влаштовують кольори існуючих. Якщо придивитися до його картин, то легко помітити – він фарбує стіни, двері та вікна в немислимі кольори.
Валентина Валевська. Акварельна ніжність квітів
Валевська Валентина Михайлівна живе і працює в прекрасному сонячному місті Одеса. За освітою вона інженер-технолог. В даний час працює як художник в анімаційній студії. Всі її роботи виконані в реалістичній манері і аквареллю на папері. Основне джерело сюжетів для картин Валентини – це природа, в основному квіти, хоча серед її акварельних малюнків чимало пейзажів, натюрмортів і малюнків тварин.
Галерея живопису Вікторії Радіонової
Вікторія Радіонова народилася в 1966 році в місті Херсоні. У 1982-1987 роках навчалася в дитячій художній школі міста Херсон. Після закінчення середньої школи у 1992 році вона вступила до Харківської державної академії дизайну і мистецтв на спеціальність “дизайн інтер’єру” ,де навчалася один рік. Потім Вікторія успішно протягом 1994-1996 років навчалася в коледжі мистецтв у Сімферополі. Після закінчення коледжу вона пішла на відділення живопису в Харківську державну академії дизайну і мистецтв , де вона вчилася ще один рік. Але першим і головним викладачем Вікторії Радіонової був її батько, який був архітектором-дизайнером (1997-2013 рр.)
Звук кольору Дениса Саражина
Денис Саражин – сучасний український художник. Народився в 1982 році в місті Нікополі Дніпропетровської області . Навчався в Харківський Академії мистецтва і дизайну, яку закінчив в 2008 році. Денис Саражин був нагороджений дипломом 1-го ступеня і премією за видатні досягнення в живописі від українського Академії мистецтв, У 2007 році він став членом відділення Харківської спілки художників України. У даний час живе і працює в Харкові.
Карпати в просторі і часі. Юрій Писар
Юрій Писар народився 10 жовтня 1985 року в місті Рахові Закарпатської області. Перші кроки в малярстві зробив у студії художника М.Ворохти в рідному місті. Згодом продовжив освіту в Інституті мистецтв м. Івано-Франківськ за спеціальністю «живопис». З 2008 року розпочалась вільна творча діяльність художника, а з нею і формування стилю та ретельне шліфування техніки. На даний час митець живе та працює в місті Івано-Франківську.
Живописець – мариніст Судковський Руфін Гаврилович
Судковський Руфiн Гаврилович – живописець – мариніст народився 7 квітня 1850 року в м. Очакові на Миколаївщині у родині священика. За сімейною традицією у 1862 році вступив до Одеського духовного училища, а через два роки був переведений до Херсонської духовної семінарії, яка знаходилася у Одесі. Під час навчання у семінарії, він одночасно відвідував Школу малювання та креслення Одеського товариства красних мистецтв. Поступово, отримуючи художні навички, Руфiн Судковський усвідомлював, що його життя повинно бути пов’язане з мистецтвом. Картини безкраїх морських просторів, неосяжних степових далей, яскравого сонячного неба з дитинства пробудили в ньому душу художника.
Пастельний імпресіонізм Сергія Коморного
Роботи Сергія Коморного цілком можна віднести як до графіки, так і до живопису. Ці пастелі виконані на великоформатних аркушах паперу, але сам простір творів буквально переповнений внутрішньою енергією, експресією, життєлюбством.
Артгалерея сюрреалізму Валерія Кота
Картини – це підсвідома трансформація дійсності, художнє переосмислення інформації про світ, людей, події, дати, це закодована, зашифрована інформація перетворена в знаки, символи, образи, сюжети зображень на картинах і з плином часу, лише злегка доторкнувшись до картини, можна зчитувати ту інформацію, і знову відновлювати в пам’яті те, що було і те, що могло б бути, минуле не померло, воно продовжує жити в храмах, в картинах, книгах, в музиці …. Валерій Кот