Художник-шістдесятник Опанас Заливаха

У своїх творах я намагаюся зафіксувати зв’язок між земним та небесним. Не так дбаю про реальний момент, як прислухаюся до себе.

ЗАЛИВАХА Опанас Іванович народився 26 листопада 1925 року в селі Гусинка Куп’янського району, нині Харківська область. – живописець, графік, скульптор і кераміст. Закінчив у 1960 році інститут живопису, скульптури та архітектури у Ленінграді (нині С.-Петербург). Працював у 1960–61 роках художником у Тюмені (РФ), де 1961 організував першу персональну виставку. У 1961–65 роках працював в Івано-Франківському художньому фонді. Персональну виставку у 1962 році закрито через тиждень за «безідейність». Активний учасник руху шістдесятників. Заарештований у серпні 1965 року і засуджений до 5-ти років таборів суворого режиму за антирадянську пропаганду й агітацію. Покарання відбував у мордовському таборі № 11, де таємно виконав десятки екслібрисів, вітальних листівок, ескізів тематичних композицій, плакатів із зображенням Т. Шевченка (для святкування в таборі). У 1970 році повернувся до Івано-Франківська. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1995), премії ім. В. Стуса (1989). Заслужений художник України (1999). Член Національної спілки художників України (1989). Помер 24 квітня 2007 року в Івано-Франківську.